О скільки радості й краси
У теплій посмішці дитячій!
Вона- чистіша від роси!
Промінням сонячне неначе,
У світі темряви і зла
Ясним ліхтариком сіяє!
О скільки щирості й добра!
У ній фальшивості немає...
Вона- мов ліки, для душі...
Знімає втому та тривогу...
Коли на серці йдуть дощі,
Дарунок істинний від Бога
-Усмішка щира на устах
Малої донечки чи сина!
Незримі крила на плечах!
Для щастя й радості причина!
І скільки б болісних думок
В глибинах серця не кричало,
Дитячий ніжний голосок
Незримим сонячним кинжалом
умить їх зможе зруйнувать!
У рідні крихітні долоньки
Всі ваші клопоти забрать...