Здається, просто кольори...
Яскраво-жовтий, світло-синій...
Якщо поглянути згори
-Лиш поєднання рівних ліній...

Хтось може скаже:" Просто стяг..."
Можливо, так, але для мене
-Це сильні крила на плечах
І Справжнє диво незбагненне!

Це символ сонячних полів
І тих людей, які невпинно,
Крізь біль скривавлених років,
Ростили хліб...Це- Україна!

Це- символ неба висоти,
Яке, на жаль, так мало миру
Змогло побачити...Це- ти!
Це- я! Це- ми! Це- наша віра!

Звичайний прапор?... Зовсім ні!
Це- книга битви і надії!
Це- наші крила на спині!
І ми ще зможемо, я вірю,

Колись розправить це панно!
Картину створену для світу,
Неначе вічне знамено,
Що ми не будемо хилити

Ніколи голови свої!
А будем в мирі з теплотою
На Богом даній нам землі
Ростити діточок...Це- зброя!

Це- наша гордість! Кольори...
Пшенично-жовтий, хмарно-синій...
А Бог- ВІН дивиться згори
І поки будемо єдині,

Вестиме з нами разом бій!
І ми не схилимо коліна...
Це наша пам'ять, віра, біль...
Це наша гордість- Україна!!!

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті