Мале біле цуценятко
Пило з мисочки водичку,
Заглянуло у віконце
І побачило синичку.

Замерзла на морозі,
Щось шукала поживитись.
Цуценятку стало шкода,
Хоче з нею поділитись.

Тягне стільчик до віконця,
Взяв у лапки хліба трішки,
Захопив зі столу з миски
Кусок сала і горішки.

Та проблема є велика:
Повні лапи їжі має.
Тут прибігла киця Мурка
І йому допомагає.

Не втекла від них синичка:
Сили зовсім вже не мала...
Підняв песик за голівку,
Кинув в дзьобик кусок сала.

В дзьоб горішки полетіли,
Кусок хліба і зернина.
Через п'ять хвилин на диво,
Піднялася вже пташина.

Так синичка, пес і котик
Живуть дружньо до сих пір,
Їжу носять для подружки
У морозні дні надвір

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Дивіться також

Нові вірші на сайті