Яке казкове чисте небо
Так рясно всіяне зірками...
А, може, більшого й не треба...
Так часто просимо із вами
Щоразу більшого в молитвах,
Не бачим радощів щоденних...
Немов солдат на полі битви,
Воюєм в серденьках... Численні
Свої сердечні забаганки
Ми відкриваємо для Бога
І надто рідко кажем зранку:
«Спасибі Господи!» Дорога
Для нас вготована здається
Завжди тернистою, важкою...
Все рідше щиро нам сміється,
А Бог нас лагідно з любов’ю
Своїми крилами вкриває,
Із ним ми радісно живемо,
Коли із вірою чекаєм
І вмієм серденьком в проблемах
Лишатись вдячними за все!
Наш шлях продуманий є Богом,
Хай кожна мить для вас несе
Лиш світлом встелену дорогу
І щиру радість! Це залежить,
Мої ріднесенькі, від вас...
Проблеми, знаю я, бентежать...
Та треба вірити, що час
Невпинно близитьсі до дива!
Хай вірять радісно усі,
Що все для Господа можливо!
Спасіння нашої душі
Вже зовсім близько... Зачекати
Лишилось трішечки в серцях!
Із неба дивиться наш Тато,
Це він продумує наш шлях
І саме він малює зорі
З теплом турботливим для вас!
І сльози стомлені прозорі
Втирає в кожного із нас...
Все буде добре - треба віра
І вдячність радісних сердець!
Нехай дарує сильні крила
Для вас Вселюблячий Творець
І сповнилося серденька любов’ю
І теплим спокоєм душі,
Дарує радощі й здоров’я
Та тільки маємо усі
Ми щиро вірити, мов діти,
Приймати з вдячністю свій шлях
І ясно вірою світити
У вдячних радісних серцях!
