Сонячний зайчик до ліжка підкрався,
Весело мружився та посміхався,
Теплими лапками гладив по щічках –
Доброго дня! До побачення нічка!

Так кожен ранок ми зустрічаєм
З сонячним зайчиком, що поспішає
В душу промінець світла занести,
І пробудити в ній сонячну весну.

Зі сходом сонця засліплює очі,
Освітлює путь до пізньої ночі.
Працює не задарма – за усмішки.
Ти посміхнись – і зігрієшся трішки.

Постійно знаходимось під пильним оком
Добрим, привітним і ледь косооким.
Як тільки сонце за обрій заходить,
Зайчик нічний на роботу виходить.

Місячний зайчик, як сутеніє,
Прискочить і сни солодкі навіє.
Місячним сяйвом покладе спати,
Окутає сном, як почнеш позіхати.

Без вихідних працюють зайчата,
Проте їм немає куди поспішати.
Несуть нам з тобою тепло і спокій,
Щоб нікому з людей не було одиноко

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті