Сердечко пальцем на вікні...
Горнятко теплого какао...
І друга ковдра увісні
На ніжки встелена ласкаво,
Щоб не замерзли...Тихий сміх,
Коли здригається від страху
На фільмах жахів...Перший сніг...
Гірлянди крихітні на даху
І спільний вечір за столом
З, можливо, геть неідеальним
Та приготованим з теплом
Її улюбленим миндальним
Солодким печивом... Життя
На двох розділене серцями....
Єдині справжні почуття!
Без гарних лозунгів й реклами...
Без фотографій в інтернет...
Не на показ і не для світу....
Тендітний крихітний секрет,
Який із трепетом, мов діти,
Вони ховають у душі...
Таке кохання не з романів...
За ним не дивляться усі
На мерехтливому екрані....
Це щось значніше гарних слів
Надійно схованих під маску
І навіть більше почуттів,
Які описано у казках...
Це диво сховане в словах:
"Сьогодні холодно, кохана...
Прошу, закутайся у шарф,
А, як повернешся, я ванну
Тобі гарячу наберу,
Аби звгрілася знадвору...
Не простудися на вітру!
Я теплу шапку відучора
Тобі знайшов...Пообіцяй,
Що не зніматимеш, вдягнувши!
І зразу випий теплий чай,
Лише до офісу прибувши!"
В малих дрібницях незначних,
Як може здатися спочатку,
В обіймах теплих мовчазних
І у гарячому горнятку...
Не в гарних келихах з вином
І не в шикарному готелі,
А в тиші дому за столом,
Коли зачинені всі двері
І ви лишаєтесь одні
Надійно сховані від світу...
Сердечко пальцем на вікні...
Тут будутьі зайвими софіти...
Любов не в статусах гучних...
Не в намальованих плакатах...
Це не вистава для усіх,
А в серці схований театр
Для двох закоханих людей,
Коли опущено завісу
І тільки чується з грудей,
Як в унісон щасливо душуть
В єдине з'єднані серця!
Не у казковому романі,
А в книзі Вічності Творця
З незримим приписом:" Кохання ?"