Я йшла і усміхалася до себе,
І люди озирались мені вслід...
Я поглядом горнулася до неба
І слухала, як тихо пахне цвіт...
Мій погляд ледь торкавсь до сонця кола,
А серце завмирало від краси...
Від того, що я бачила довкола,
Від запаху ранкової роси...
Від того,що повітря геть солодке...
Так ,ніби, це п'янкий ,прозорий мед...
Життя таке прекрасне і коротке,
Важливо так спіймати вміть момент...
Сьогодні я жива і бачу диво,
Серпанок місяця і зорі золоті...
Ви знаєте, напевно,я щаслива,
Бо маю щастя жити в цім житті!
Я бачу ,чую ,можу танцювати...
Я сплю ,ходжу, смакую їжі смак...
Можливо,це для когось не багато...
Можливо, просто я якійсь дивак...
Життя -воно прекрасне,хай тернисте...
На те воно й лише дорога в Рай...
Якщо думками й серцем будем чисті,
Щасливими ми будем ,пам'ятай!
Бо щастя від людини лиш залежить,
Захочеш і знайдеш чому всміхатись...
Не Треба будувати в серці вежі
Відкрити його треба намагатись!
Відкрить назустріч всім і всьому в світі,
Знаходити в буденності дива...
Погодьтесь,ми в душі маленькі діти
І віра в чудеса у нас жива!
