Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову нам забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити.
Ненька наша мила?!.
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову нам забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити.
Ненька наша мила?!.
Вона уже не та, такою їй не бути, Вже не кричить красиво про любов. Не може взяти і про все...
Усе пройде: симпатія і звичка. Пройдуть хай тижні, місяці, пройдуть нехай роки. Не став тобі...
Сю ніч зорі чомусь колючі,Як налякані їжачки.Сю ніч сойка кричала в кручі,Сю ніч ворон сказав:...