Настя плаче у куточку:
- Хтось образив ляльку-дочку.
Кинув її на підлогу,
Зламав руку, зламав ногу.
Душа в жалобі, в тривозі,
Ось і котик на порозі.
Біля ляльки він муркоче,
Наче щось сказати хоче.
Піднімаю ляльку вмить
І питаю, де болить.
Прийшов лікар на підмогу,
Зцілив руку, зцілив ногу
Кіт признав свою провину,
Бо він сам цю лялю скинув
І квітне ліс зі мною дивний... Цвіте життя в духмяні трави. І очі світяться барвінком Малюючи, мене всім...
Коли ти серед ночі Почуєш голос мій Не бійся, не тікай Це я в останню мить прийшла Сказати як...
Моя туга, мої ви печалі, Покиньте мене хоч на мить, Подай мені, доля, надію Як Всесвіт мій знов...
17.03.2025 
19.02.2025 
16.01.2025