Вірші про Львів для дітей

  • Біля Замку
    ви були?
    Львівські
    бачили вали?

    В давніх мурах
    є віконця,
    в них щілини
    не для сонця...
    Ці віконця,
    знай,— бійниці!
    Били з них
    порохівниці,
    вилітали
    стріли гострі,
    аж відлунням
    гахкав простір......

  • День надворі білий-білий,
    біле все навкруг,—
    наче лебеді летіли
    і губили пух...

    Наче з вишень у садочку
    вітер цвіт зірвав...
    Наче Львів нову сорочку
    спозаранку вбрав...

    Білий коник спозарання
    білим шляхом біг...
    Притягнув на білих санях...

  • Знаю:
    гарних міст багато —
    і великих, і малих...
    Як життя нового свято —

    Львів наш рідний
    серед них.
    Наче сонячна вершина
    серед пагорбів-холмів,
    наче батечко для сина —
    отакий для мене
    Львів.

  • Сяє місяць угорі,
    в місті світять ліхтарі.
    Не подумайте, що газ
    в ліхтарях горить весь час...

    Так було у давнину.
    Назавжди той час минув!
    В старовинних ліхтарях
    електричний є заряд.

    Наче добрий чарівник,
    струм в залізний стовп проник
    й

    ...
  • Горджуся Львовом
    і росту для нього.
    Не знаю міста
    іншого такого.

    Чей тут по львівськім
    посивілім бруку
    ходити вчивсь я
    з мамою за руку.
    Слова найперші
    вимовляв за татом,
    сміявся, плакав.
    Львів — це мій початок!
    І де б не був я,...

  • Ще не був я у столиці.
    Мчать без мене поїзди...
    А дорога так і сниться —
    лиш на Київ, лиш туди!..

    Київ з Львовом - брат із братом.
    Я це знаю, тим горджусь.
    Я про Київ чув багато,
    а в мандрівку не зберусь!..

    І не бачу перепони,
    у дорогу й нині б

    ...
  • Личаківським кладовищем,
    по алеї щораз вище
    підіймаємось до нього,
    до поета дорогого.

    Тут дерев — немов у парку.
    Віття поспліталось в арку,
    пада тінь жива від неї
    на скульптури, на алеї...

    На поетовій могилі
    каменяр стоїть при скелі,
    молот

    ...
  • Сутінки сповзають
    м'яко і помалу
    волошковим шовком,
    що немов живий...

    Над Високим замком
    кліпнуло і встало
    сонце, розбудило
    день новий.

  • В Стрийськім парку що не крок —
    відкриття цікаві.
    Кожне дерево — урок,
    дуже цінний навіть!

    Де тут явір, клен чи в'яз?
    Щоб не помилитись,
    найзручніше тут якраз
    у природи вчитись.

    Мов склади у букварі,
    радісно й тривожно
    пальчиками по

    ...
  • Селом карпатським я весь день ходив
    і ні на мить не розлучався з Львовом!
    Ви скажете, таких немає див?
    Є! Є! Повірте,— піонерське слово.

    Я гори-доли бачив немалі,—
    мені здавалось, ніби я в Карпатах!
    І ліс шумить у дивнім цім селі,
    і, мов картина, гарна

    ...

Нові вірші на сайті

  • Здивовані квіти Ліна Костенко 16.11.2021

    Сю ніч зорі чомусь колючі,Як налякані їжачки.Сю ніч сойка кричала в кручі,Сю ніч ворон сказав:...

    Детальніше...

  • Мамина наука Вікторія Стасів 15.11.2021

    Грають у футбол курчата,Вгору м'яч летить,Та неприбрана в них хата,Брудом вся кипить. І звернулась до них квочка,...

    Детальніше...

  • Зайчик Наталія Паснак (Мельник) 15.11.2021

    Люта зимонька прийшла,Все снігами замела.Поле, ліс, дороги всі -У засніженій красі. Білий зайчик лісом...

    Детальніше...