Вірші про літо для дітей

А ми шпаківні будували...
Як розпускалися садки,
До нас весною завітали
Веселі наші співаки.

І ціле літо, ціле літо
Вони співали нам пісні.
Повиростали їхні діти,
Такі ж співучо-голосні.

На ставочку уночі
Позбирались жабки.
Всілися на кладці всі,
В ставку мочать лапки.

Ще й співати узялись
Усі разом - хором.
Зі сну місяць розбудивсь,
Виплив понад гору.

Присвітив на той ставок,
Хотів роздивитись.
Бачить: жаби у танок...

Ці рядочки — голубі,
в них літають голуби,
достигають синьо сливи
і дзвенить весела злива.

А оці рядки — зелені,
тут і липи, тут і клени,
тут і травка, і лужок,
і пахучий огірок.

Ну, а ці рядочки — жовті,
в них і сонечко, і жовтень,
все

Добігає літечко кінця,
Заглядає у світанки осінь,
За хвоста ловити б вітерця,
Та матуся каже: "Синку, досить!"

Вчитися і вчитися - щодня,
То писати, то читати знову...
Проти мене змовилась рідня,
Кличу дідуся на допомогу.

Однодумця маю одного,...

«Канікули! Канікули!» —
співає все навколо.
Канікули, канікули,
канікули у школі!

А що таке — канікули?
Це літні дні барвисті,
це час, коли нам ніколи
хоча б на мить присісти,
бо треба мчати босими
наввипередки з вітром,
з густих лісів

У садочку біля хати
Наша липка зацвіла.
Це тому скажу, малята,
Липню черга вже прийшла.

Куди ти, літечко, спішиш? 
Зітреш у травах п’яти.
Біжиш-летиш, біжиш-летиш,
Ніяк не наздогнати.

Дай нам натішитись, зажди,
Припни-но дні крилаті.
Ми раді бачити завжди
Тебе у нашій хаті.

Та зупинися хоч на мить…
А літечко не чує, – ...

Поспішало літечко в садок,
Ягідки несло до діточок.
Полунички ранні, запашні.
І малинки-гудзички смачні.

Вишеньки-черешеньки несло.
І яскраве сонячне тепло.
Променем торкалося землі,
Зігрівало серденька малі.

Квіти в полі, в лузі, у дворі,...

— Ой весна, весна — днем красна,
Що ти нам, весна, принесла?
— Принесла я вам літечко,
Щоб родилося житечко,

Ще й озимая пшениця
І усякая пашниця,
Ще й червоні квіточки,
Щоб квітчались діточки.

Далі серпень поспішає
І серпа в руці тримає.
В полі він хазяйнував,
Колосочки всі зібрав,

Складав зерня до зернинки,
Щоб спекти тобі хлібинку

Червень дбав про нас —
Ягід нам припас.
Липень дав нам радо
Меду повен кадуб.

Серпень серед нив
Жниварів зустрів.

Жнімо, жнімо жито!
Славмо, славмо літо!

поливаю наш садок,
мов я— прозорий дощик,
і спраглі ротики квіток
радіють краплі кожній.

А в небі синьому ніде
немає ані хмарки,
такий гарячий нині день,
що навіть лісу жарко.

Ліщині хочеться води,
і травам хочеться води,
і навіть вітру в

Червень сонечко гаряче,
Cтигле яблучко неначе,
Вийняв прямо із кишені
Й дав солодких ягід жменю.

Узяв червень колісничку золоту,
Та й захопив ще зірничку на льоту.
Ти, зірничко, скоресенько поспішай
Та сонечко ранесенько виряджай.

Дам я йому позлітоньку на той віз,
Бо він добру робітоньку має скрізь:
Купіленьку нагрівати в річечках,
Черешеньки наливати