Сплять в нірках мишенята,
Під ковдрою снігів.
Сплять риби й рибенята,
Під кіркою льодів.
Ведмедик спить в барлозі,
Медовий бачить сон.
Взяв Лютий , по дорозі,
Наш Березень в полон.
Зима Весну приспала
І править бал сама.
Природа так чекала,
Що в березні - Весна!
-І де ота красуня?-
Запитують усі.
У відповідь відлуння:
"Солодко спить в землі."
Це вітер повідомив.
Про пори року всі
Лише йому відомо,
Бо він - один на всіх!
Вітрисько наш щосили
Примчався до людей.
Щоб Весноньку будили,
Щоб вибігли з осель.
- Весну гукайте , люди,
Співайте їй пісень.
На повні- повні груди,
Будіть її щодень.
Сидять звірята в лісі
Голодні та сумні,
Не мають що поїсти,
Пора прийти Весні.
Замерзлі пташенята
Вичікують тепла.
Вже час Весну підняти,
Земля щоб ожила.
Щоб сонечко ласкаво
Промінням золотим
Засяяло яскраво
Дорослим і малим.
Щоб розбудились квіти,
Дерева розцвіли,
Пташки могли зрадіти,
Співати почали.
