Антарктида - світ крижинок,
Царство льоду та сніжинок.
Все довкола біло-біле,
Кришталеве, зледеніле.

Дивні тут птахи живуть,
Їх пінгвінами зовуть!
Велетенська птаха дивна
Ходить рівно, як людина.

Швидко плаває, як катер,
Вміє глибоко пірнати.
А літати не уміє!
Про політ пінгвін лиш мріє...

Дружелюбні та цікаві,
Створюють великі зграї.
У гуртах їм відрадніше
Жити, вчитись, гратись, їсти.

Ці птахи такі чудові
І кумедні, мов казкові.
Чорна спинка, білі груди.
Йдуть поважно, наче люди.

Очі в них такі розумні,
Та сумні, в якійсь задумі.
Мрію мають всі пінгвіни
Про якісь хоч в житті зміни!

Щоби їхні сильні крила
Їх у небо підносили,
Щоб могли вони літати,
Всю планету пізнавати.

Ліс, поля, річки і гори,
Сонце бачити та море.
Всюди щоб могли набутись
І додому повернутись!

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті