Ой не знала господиня, як на світі жить,
Та й найняла ведмедика за плугом ходить,
А вовчика сіренького — волики гонить,
А зайчика Степанчика та перед водить,
А лисичку-корписочку обідать носить.
Як розсердивсь ведмедичок, плуга поламав,
А зайчичок Степанчичок у ліс поскакав,
А лисичка-корписочка — у зелений гай,
Господиня молоденька — у великий жаль.
«Якби знала, то б найняла старенького за плугом ходить,
А хлопчика маленького волики водить».
