Полюбляє наша кішка
Грати в скелелазів,
По гардинах, наче мишка,
На карніз вилазить.
Тато з кішкою свариться,
Запевняє строго:
"Як ще раз це повториться,
Будеш за порогом!
Житимеш тоді надворі,
Матимеш свободу,
Не позволю в хаті своїй
Я робити шкоду!"
Стихла киця і сумненька
Всілась біля мене.
Я розраджую: "Рідненька,
Не плач, моя Ксене!
Завтра підемо в садочку
З тобою гуляти,
По деревах до вершечку
Зможеш сміло мчати!"
Моя Ксеня так зраділа,
Стала муркотіти.
Справді киця розуміла,
Що говорять діти!
