В гніздечко одному надвечір
З'явилось на світ пташенятко...
І зразу в малому сердечку
З'явилася мрія -літати!
І поки матуся швиденько
Шукати харчі полетіла,
Мале пташенятко скоренько
Розправило крихітні крила...
І стало щодуху махати,
Та так і лишилось сидіти...
Хотілося дуже літати,
Та крильця могли лиш тремтіти...
Воно бідолашне всі сили
На спроби злетіть віддало...
Та раптом спіткнулось безсилло
і втриматися не змогло...
Збагнуло пташатко із жахом,
Що випало раптом з гніздечка...
Пронеслось в голівці:"Невдаха!"
Забилось об груди сердечко...
І думка умить пролетіла:
"Ось так свою смерть стріну я..."
Розправило злякано крила
Й одразу спинилась земля...
Розплющило очі пашатко
І тут зрозуміло -летить!
То правда була, не здогадка,
Збагнуло воно в одну мить...
І стрімко в гніздечко вернулось
І стало матусю чекать,
Щоб їй розказать, як спіткнулось
Й тим самим навчилось літать...
