Не будуйте життя на піску...
На основі хиткої омани...
Цю споруду, мов келих крихку,
Рознесуть по світах вітругани...

Не ідіть по готовим стежкам,
Вже пропоптаним кимось раніше...
Де так легко віддатись гріхам,
Де спокуса в потилицю лише...

Хай навколо так роблять усі,
Не страшіться добром виділятись!
Залишаючись чистим в душі
Диваком для людей видаватись...

Знаю, важко долати свій шлях
Проти натовпу...Серце тріпоче,
Коли з осудом в темним в очах
Вас направить на істину хоче

Кожен другий...Система одна,
Вже прописана в світі віками...
Наче темна незламна стіна,
Височіє горою над нами...

І здається- у темний наш час
Неможливо лишатись собою...
Вибір зроблено кимось за нас...
Та існує невидима зброя!

Так це складно встояти гріхам...
Не піддатись спокусам бажанним...
Коли в голови вкладено нам,
Що це норма... Брехлива омана...

З кожним роком зникають, мов пар,
Ті моральні сердечні закони,
Які Господом дані, мов дар!
"Повна воля! Кінець заборонам!"

Стали звичкою вічні плітки,
А у моду приходить зневага...
Укладають у діток батьки
Не добро і не теплу повагу,

А бажання дістати своє...
А з екранів злітають картини,
Де кохання в людей настає
Не як Господом дана святиня,

А як шоу...Де купа жінок,
Наче речі, комусь продаються...
Це вже норма...А що каже Бог,
Коли бачить, як люди сміються

З фільмів жаху, де ріжуть людей
І з реклами, де палять цигарки
На очах у маленьких дітей?
І зростають із вірою змалку,

Що нормально брехати усім
І по головам дертися вгору...
Підаватись спокусам п'янким
З гордим усміхом замість докору...

Так, як "модно"...Як роблять зірки...
Культ речей і зневага людського...
В нас закладено всі ці думки...
Та чи норма усе це для Бога?

"Я, як інші... Так роблять усі..."
Виправдовуєм власні учинки...
Це не правда! Є вибір душі!
Наше серце- це чиста сторінка!

Ми у праві самі обирать,
Що залишить на білій основі...
Це нелегко та маємо знать,
Що ми сильні! Ми- діти Христові!

В нас є зброя- це віра душі!
Боже світло- невидимі крила!
Можем жити не так, як усі!
Не у рабстві гріховного звіра...

В нас є сила не тільки встоять...
Значно більше...Ми здатні довкола
Божим світлом для інших сіять!
"Всі так роблять..."- Не треба ніколи

Не кажіть так...Це темна брехня!
Правда в тому, що ви є спасінням!
Ви у тернах маленьке зерня,
Яке стане могутнім цвітінням

І дарує насінням своїм
Цілий сад у тернистій пустелі.!
Будьте прикладом Божим живим,
Не ідіть у відчинені двері...

Хай лунає там радісний сміх...
Це омана! Розваги на миті...
Станьте світлом Господнім для всіх,
Станьте променем в темному світі!

Вам кричатимуть в спину: "Дивак!
Подивися, є легша дорога!"
Твердо вимовте:" Може, і так
Та ітиму під крилами Бога!

Може, дійсно нелегкий мій путь,
Але знаю за що я борюся!
Дивний, інший, не схожий... Мабуть...
Але Божих щедрот не зречуся!

Нам здається безмежним життя
Та насправді крізь пальці спливає...
З того шляху нема вороття...
А з-за терен нас Батько чекає!

Не ступайте на збиті шляхи...
Це дорога до вічного тління...
Не такі, як усі - навпаки...
Ми не дивні...Ми діти Спасіння!

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Коментарі  

Taras
+1 # Taras 17.11.2020, 20:59
доброго дня, хороші слова автор сильна людина, хай Бог надихає і такими словами ділитись і так жити

Правда в 2стовбчику трохи помилка як я зрозумів
Де спокуса в потилицю (лише...)
там має бути -
Де спокуса в потилицю дише
Пепі Надійка
0 # Пепі Надійка 17.11.2020, 21:30
Цитую Taras:
доброго дня, ви праві має бути - дише

Автор вірша дуже юна дівчина і нажаль вона більше не поділиться з нами своїми творами. Інелла спочиває з Богом.
Вічна пам'ять...

Нові вірші на сайті

  • Краса пригод Софія Негода 18.03.2024

    І квітне ліс зі мною дивний... Цвіте життя в духмяні трави. І очі світяться барвінком Малюючи, мене всім...

    Детальніше...

  • До останнього подиху Дівчина в червоному платті 26.02.2024

    Коли ти серед ночі Почуєш голос мій Не бійся, не тікай  Це я в останню мить прийшла Сказати як...

    Детальніше...

  • Надія Tima9144- 05.01.2024

    Моя туга, мої ви печалі, Покиньте мене хоч на мить, Подай мені, доля, надію Як Всесвіт мій знов...

    Детальніше...