Вірші на 1 Вересня для дітей

Перше вересня все ближче,
З кожним роком йдемо вище.
Хоч і важко, та дарма,
Бо без праці знань нема.

Котик радо позирає
Та запрошення чекає.
Навіть гусінь - черв’ячок
Всіх вітає діточок!

Радості такої
Не було ніколи –
Це Оленка нині
Вперше йде до школи.

Стрічку заплітає
І киптар вдягає
На новім портфелі
Тепле сонце грає.

Усміхнулась неньці
І виходить з хати:
Ой, ідуть до школи
Звідусіль малята!

Маю зошит, маю книжку,
Он лежать вони на ліжку.
Маю читанку й буквар,
Значить, справжній я школяр.

Хоча бігаю, як вітер,
Та вже знаю кілька літер.
Їх навчилась від татуся,
Решту в школі я навчуся.

Залишайся вдома, лялько!
Хоч мені тебе і

Настрій радісний, святковий,
Перше вересня у нас!
Кличе вересень чудовий
Знову в школу, в рідний клас.

Сумували ціле літо
Наші любі вчителі.
Сумували також діти-
І великі, і малі.

Втішно друзів знов зустріти,
Обійнятися усім.
Як тут серцю

Іду я в школу, в перший клас,
Машинки любі, не до вас!
Крокують поряд малюки,
Несуть в портфеликах книжки

І так вже поспішають —
Ще мить — і позлітають!
У дівчаток іграшки в руках,
А у хлопців пустощі в думках.

Дзвінок, як сурма грає,
До класу

— Осене, осене, звідки прийшла?
Що ти нам, осене, принесла?
— З поля прийшла я, із темного бору.
Все принесла, чим багата, в комору.

Ще й по букварику — нате, будь ласка.
Школа відчинена вже, наче казка...
— Осене, осене, з нами побудь!
Та вже прослалася

Нарядилась осінь
в дороге намисто,
золоте волосся
розплела над містом,

кольорові фарби
вийняла з кишені,
і малює осінь
жовтим по зеленім...
Здогадатись можна
в парку по деревах:
є червона фарба
в неї і рожева...
Ще й відтінків

Жовтіє листя на тополі.
Летять у синяві хмарки.
Відкриті навстіж двері в школі —
Ідуть до школи першачки.

З гілок тополь злітає листя,
Кружляє й падає до ніг.
Уперше діти урочисто
Переступають цей поріг.

Літо стернями пішло,
Входить осінь у село.
Я люблю рум'яну осінь.
Над садами чисту просинь,

Молотарки спів у полі,
Перший дзвоник в нашій школі,
Що нас кличе, мов зоря,
До книжок, до букваря.

Я нарву найкращих квіток,—
Купчаків, жоржин,

Я сьогодні перший раз,
Перший раз
Йду до школи в перший клас,
В перший клас!

Свято радісне, веселе –
І у нас, і у вас.
Я крокую сам до школи
В перший клас, перший раз!

Цуценя моє, вгамуйся
І не гавкай, любий, цить,
Коли дзвоник на уроки...

Скоро я піду до школи,
От зберуть врожай із поля,
Повезуть на трудодні.
Значить в школу час мені.

А сестричці ще не час,
Бо вона маленька в нас.
Не запишуть в перший клас.
От і журиться сестричка,

Що вона ще невеличка.
Я кажу їй:
- Не

Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок —
Нас закликає до навчання.
Ми поспішаєм на урок,
І знову йдемо в світ пізнання.

Тут наші любі вчителі
Нам формули життя виводять,
І научають дисциплін
Та безліч прикладів наводять.

Сидять за партами мої...