Плаче Мурочка маленька -
Страшно вийти за поріг:
Цілу нічку та зраненька
Сипле й сипле білий сніг.

Двір в заметах аж по вуха,
Злі морози та вітри,
Розгулялась завірюха,
Радість лиш у дітвори.

Втішна дітям та сніжниця -
Для розваги в самий раз.
Діткам в хаті не сидиться -
У дворі Марко й Тарас

І Камілочка, й Настуся-
Ліплять вже сніговика.
- Як до них я доберуся?
Плаче Мурочка мала.

Лапки в мене невисокі,
Чобітків також - нема.
А, сніги - такі глибокі.
Зла, мабуть, пора Зима.

Мурочко, не плач, миленька,
Допоможемо тобі:
На руках тебе, рідненька,
Ми носитимем в дворі!

А, як виростеш ще трішки -
Зможеш бігати сама.
Мерзнути не будуть ніжки,
Не страшна буде Зима.

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті

  • Здивовані квіти Ліна Костенко 16.11.2021

    Сю ніч зорі чомусь колючі,Як налякані їжачки.Сю ніч сойка кричала в кручі,Сю ніч ворон сказав:...

    Детальніше...

  • Мамина наука Вікторія Стасів 15.11.2021

    Грають у футбол курчата,Вгору м'яч летить,Та неприбрана в них хата,Брудом вся кипить. І звернулась до них квочка,...

    Детальніше...

  • Зайчик Наталія Паснак (Мельник) 15.11.2021

    Люта зимонька прийшла,Все снігами замела.Поле, ліс, дороги всі -У засніженій красі. Білий зайчик лісом...

    Детальніше...