Плаче Мурочка маленька -
Страшно вийти за поріг:
Цілу нічку та зраненька
Сипле й сипле білий сніг.

Двір в заметах аж по вуха,
Злі морози та вітри,
Розгулялась завірюха,
Радість лиш у дітвори.

Втішна дітям та сніжниця -
Для розваги в самий раз.
Діткам в хаті не сидиться -
У дворі Марко й Тарас

І Камілочка, й Настуся-
Ліплять вже сніговика.
- Як до них я доберуся?
Плаче Мурочка мала.

Лапки в мене невисокі,
Чобітків також - нема.
А, сніги - такі глибокі.
Зла, мабуть, пора Зима.

Мурочко, не плач, миленька,
Допоможемо тобі:
На руках тебе, рідненька,
Ми носитимем в дворі!

А, як виростеш ще трішки -
Зможеш бігати сама.
Мерзнути не будуть ніжки,
Не страшна буде Зима.

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті

  • Краса пригод Софія Негода 18.03.2024

    І квітне ліс зі мною дивний... Цвіте життя в духмяні трави. І очі світяться барвінком Малюючи, мене всім...

    Детальніше...

  • До останнього подиху Дівчина в червоному платті 26.02.2024

    Коли ти серед ночі Почуєш голос мій Не бійся, не тікай  Це я в останню мить прийшла Сказати як...

    Детальніше...

  • Надія Tima9144- 05.01.2024

    Моя туга, мої ви печалі, Покиньте мене хоч на мить, Подай мені, доля, надію Як Всесвіт мій знов...

    Детальніше...