Плаче Мурочка маленька -
Страшно вийти за поріг:
Цілу нічку та зраненька
Сипле й сипле білий сніг.
Двір в заметах аж по вуха,
Злі морози та вітри,
Розгулялась завірюха,
Радість лиш у дітвори.
Втішна дітям та сніжниця -
Для розваги в самий раз.
Діткам в хаті не сидиться -
У дворі Марко й Тарас
І Камілочка, й Настуся-
Ліплять вже сніговика.
- Як до них я доберуся?
Плаче Мурочка мала.
Лапки в мене невисокі,
Чобітків також - нема.
А, сніги - такі глибокі.
Зла, мабуть, пора Зима.
Мурочко, не плач, миленька,
Допоможемо тобі:
На руках тебе, рідненька,
Ми носитимем в дворі!
А, як виростеш ще трішки -
Зможеш бігати сама.
Мерзнути не будуть ніжки,
Не страшна буде Зима.
