Заснуло місто зморене,
Казкові бачить сни.
Чарівне небо зоряне
Шепоче всім: "Засни".

Поснули у будиночках
Чемненько дітлахи,
У парках на ялиночках
Дрімають вже птахи.

А, двом руденьким котикам
Не спиться у хатах,
Забаглося муркотикам
Дістатися на дах.

Усілися при комені,
Виспівують пісні,
Їм байдуже, що стомлені
Довкола сплять усі.

Благають зорі лагідно
Нечемних кошенят:
"Повірте, це неправильно -
Співати, як всі сплять!"

Даремно щось балакати,
Коти не чують слів...
Хотілось зорям плакати
Від співу тих котів.

Вчув місяць дивну бесіду,
На поміч поспішив:
"Я вірю, що вам весело,
Та не вчиняйте див!

Ви виспались вдоволено,
Як всі коти - удень!
Та, справді, заборонено
Вночі співать пісень!

Не спіть, якщо не хочете,
Рахуйте зірочки.
Так гарно ви муркочете -
Придумуйте казки."

Послухалися місяця
Смугастики-коти,
І ухвалили рішення:
Лічитимуть зірки!

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті