Заснуло місто зморене,
Казкові бачить сни.
Чарівне небо зоряне
Шепоче всім: "Засни".
Поснули у будиночках
Чемненько дітлахи,
У парках на ялиночках
Дрімають вже птахи.
А, двом руденьким котикам
Не спиться у хатах,
Забаглося муркотикам
Дістатися на дах.
Усілися при комені,
Виспівують пісні,
Їм байдуже, що стомлені
Довкола сплять усі.
Благають зорі лагідно
Нечемних кошенят:
"Повірте, це неправильно -
Співати, як всі сплять!"
Даремно щось балакати,
Коти не чують слів...
Хотілось зорям плакати
Від співу тих котів.
Вчув місяць дивну бесіду,
На поміч поспішив:
"Я вірю, що вам весело,
Та не вчиняйте див!
Ви виспались вдоволено,
Як всі коти - удень!
Та, справді, заборонено
Вночі співать пісень!
Не спіть, якщо не хочете,
Рахуйте зірочки.
Так гарно ви муркочете -
Придумуйте казки."
Послухалися місяця
Смугастики-коти,
І ухвалили рішення:
Лічитимуть зірки!
