Мама нам м'яча купила, 
Краще б того не робила,
Капості робив м'яч скрізь,
Де не треба - всюди вліз.

Поламав на клумбі квіти,
Горобців загнав під стріху,
Ще курчата так злякались,
Що під квочку поховались.

Кіт наш з того переляку
Видерся аж на гілляку,
Сів на дерево й чекає,
Очі кіт сердиті має.

Думає собі котяра:
"Що це за життя настало?
Зовсім вже нема спокою,
З тим м'ячем і тою грою!"

Вже й матуся зажурилась:
"Ой, навіщо я купила?
Стільки клопотів з м'ячем,
Знищили вже геть усе!"

Я розраджую матусю:
"Не журися, я навчуся,
І м'яча свого навчу я,
Будемо ми чемні, чуєш?"

Усміхнулась мама мило,
І сказала: " Згода! "- щиро)))

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті

  • Здивовані квіти Ліна Костенко 16.11.2021

    Сю ніч зорі чомусь колючі,Як налякані їжачки.Сю ніч сойка кричала в кручі,Сю ніч ворон сказав:...

    Детальніше...

  • Мамина наука Вікторія Стасів 15.11.2021

    Грають у футбол курчата,Вгору м'яч летить,Та неприбрана в них хата,Брудом вся кипить. І звернулась до них квочка,...

    Детальніше...

  • Зайчик Наталія Паснак (Мельник) 15.11.2021

    Люта зимонька прийшла,Все снігами замела.Поле, ліс, дороги всі -У засніженій красі. Білий зайчик лісом...

    Детальніше...