Бережіть свої зорі, благаю...
Їх так легко насправді згасити...
Та чи знову вогнем запалає?
Мертва зірка не може світити...

Бережіть їх, допоки жевріє
Їх тепло в вашім серці незримо...
Ті зірки-то сузір'я надії,
То поета загублена рима...


Бережіть їх від темряви й бруду,
Від морозних недобрих вітрів,
Від людського холодного суду...
Хай не згасить їх заздрість та гнів...


Мертві зорі не сяють вогнями,
Ви життя їх в собі збережіть...
Наші зорі жевріють роками
Та згасають, на жаль, в одну мить...


Бережіть свої зорі ,благаю...
Хоч би хто не казав їх згасити...
Відчуваєте? В серці палає...
Тихо зірка, яка хоче жити..

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті