Малинове вареннячко
Варив сіренький кіт.
Малинове вареннячко
До чаю на обід.

Збирав малину радісно
З кущів Муркотик сам.
Питали в нього заздрісно:
- Кому ж це?

- Діточкам!
Знав кіт, що після літечка
Настануть холоди,
Зів'януть усі квіточки

Та облетять плоди.
Щодня ходив чемнесенько
Він з кошичком в садок.
Для діточок малесеньких

Нарвати ягідок.
Вареннячко смачнесеньке
Малятам на десерт.
Варив таке добресеньке -

Кіт в цьому був - естет!
Вареннячко у баночки
Закатував наш кіт.
Носив в комору скляночки,

Підписував, як слід.
Кіт знав - на зміну осені
Завжди іде - Зима.
Морози йдуть непрошені,

Сніги, тепла нема...
Зимові сніжні віхоли
Кружляють і гудуть.
У діточок канікули,

Та в гості не ідуть.
Чекає котик діточок,
Готує чай смачний.
Чай трав'яний, чай з квіточок,

Цілющий, запашний.
Скучає кіт, турбується:
-Де ж гості мої ? Де?
Аж, раптом - коту чується-

З надвору хтось іде.
У гості до Муркотика
Прибігли малюки.
Гостюють дітки в котика,

Чаюють залюбки.
Радіє котик серденьком,
Бо в нього - свято свят!
Малиновим вареннячком
Вгощає кіт малят!

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті