Задумавсь малесенький Ангел,
Як книжку життєву гортав:
’'Я стільки для людства відзначив!
Я стільки для людства віддав!?

Та хочеться вірити в краще
Й надіятися на те,
Що віра у людство не згасне
Й добром на землі проросте!''

Сумним став малесенький Ангел,
Щокою пустилась сльоза:
''Ось знову когось я утратив,
А зараз почнеться життя!''

Вслухався малесенький Ангел...
Книжки свої він гортав -
Одні закривав й тихо плакав,
А, потім, новесенькі брав.

Можливо, отам на полиці,
Є книжка і Ваша й моя!?
Дай Боже, щоб Ангел на крильцях,
Відзначив нам краще життя...

Дай Боже, щоб гірко не плакав,
Від розпачу й злісних людей!
Й з усмішкою завжди балакав
До новоприбулих дітей.

Щоб світ став на благо сильнішим!
Щоб мірялось все по добрі.
І, може, нам Ангел напише
Яскравіше щось по житті!?

І поки сторінки гортає
із книжки - вирує життя...
А щойно її закриває -
то зразу і гасне свіча.

Все має кінець і початок,
Та хай же усі ці книжки,
Нестимуть від щастя відбиток
На довгі життєві роки.

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті

  • Здивовані квіти Ліна Костенко 16.11.2021

    Сю ніч зорі чомусь колючі,Як налякані їжачки.Сю ніч сойка кричала в кручі,Сю ніч ворон сказав:...

    Детальніше...

  • Мамина наука Вікторія Стасів 15.11.2021

    Грають у футбол курчата,Вгору м'яч летить,Та неприбрана в них хата,Брудом вся кипить. І звернулась до них квочка,...

    Детальніше...

  • Зайчик Наталія Паснак (Мельник) 15.11.2021

    Люта зимонька прийшла,Все снігами замела.Поле, ліс, дороги всі -У засніженій красі. Білий зайчик лісом...

    Детальніше...