Не влаштовуйте культу людини,
Не підносьте її до зірок
І не падайте вниз на коліна...
Бо людина-людина - не Бог...
І ніхто в цьому світі не в праві
Бути суддями душ і сердець...
Навіть вищий правитель в державі...
Бо єдиний суддя в нас-Творець!
І немає людини на світі,
Якій дано безкарно вбивать...
Чи в костюмі вона, чи в лахмітті,
Чи біднота,а хоч би і знать...
Надлюдини у світі немає...
А кому ж покланяємось ми?
Тим хто долі вершить,убиває?
Від людей засіда над людьми?
Всі ми діти єдиного Бога,
Маєм рівні братерські права!
Ми не маєм боятись нікого,
Поки віра у серці жива!
Всі ми ходимо рівні під небом
І одна тільки влада для всіх...
Не влаштовуйте культу, не треба...
Всі несемо у душах свій гріх...
І нема серед нас не одного,
Хто б хвалитись безгрішністю міг...
Ми всі діти єдиного Бога
І Господній закон на усіх!
Ті хто владу провадять над нами,
На загибель за руки ведуть,
Своє серце напоять гріхами
Та провину свою не зап'ють...
Бог життя нам приніс у дарунок,
Вклав у душі любові й тепла...
Лиш у Ньому для нас порятунок,
Не у людях- бо тлінні тіла...
Бо людина слабка і невічна...
Хто підносить себе над всіма,
Той погасне,мов згашена свічка...
Вчора був,а сьогодні нема...
Позникали вчорашні тирани,
Полководці, вожді,королі...
Поспадали залізні кайдани
І тіла віддалися землі...
Тільки душі навіки лишаться,
Лиш тепло та сердечна любов...
Тільки ними ми маєм пишаться,
Лиш вони є основа основ...
Не влаштовуйте культу людини,
Не підносьте її до зірок...
І не падайте вниз на коліна,
Бо закон нам не люди- а Бог...
