Я зненацька прихворіла,
Раптом горло заболіло.
Жар піднявся ,ще й який!
Кашель взявся ось, сухий.

Ой, матуся так журилась,
Що й сама я засмутилась.
Та удвох взялися з татом
Мене дружно лікувати!

В ліжечко мене вложили,
Чай з малини заварили,
Шарфом горло обмотали,
Ще й мовчати наказали.

Я лежала мовчки й тихо,
Ще й підслухала,ой лихо,
Телефоном як в лікарню
Подзвонила моя мама...

Та домовилася з лором,
Що прийде огляне хвору.
Сильно я тоді злякалась,
З переляку розридалась.

А бідненькі мама й тато
Так старалися втішати....
Та на жаль їм не вдалося,
Звати бабцю довелося.

Дуже швидко, до години,
Бабця в нас уже гостили.
Враз таку я радість вчула,
Що й про лікаря забула!!!

-Ой бабусю, як прекрасно!
Вмієш все з'явитись вчасно.
Так люблю свою бабусю,
З нею й "лора " не боюся!

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті