Повільно розплющила заспані очі...
Відчула, як ранок цілує чоло...
І перше проміння ласкаво лоскоче
Десь глибоко в серці...Солодке тепло

Торкалося ніжно до сонного тіла,
Під провід оркестру пташиних сонет...
У затінку серця з'являлися крила,
В мені прокидався невтомний поет...

Натхнення ранкове лягало рядками,
Вдягаючи вічність- убрання Небес...
В душі уявляла, як зможу із вами
Ділитися світлом і тірішки чудес

Своїх дарувати, торкаючись словом...
Я тихо молилась за щастя своє...
Я можу писати...Це дійсно казкове
Небачене диво! За те, що ви є

Я дякую Богу в молитві щоденно,
Для вас відкриваючи власні світи...
Бо ваша підтримка- це ліки для мене,
Які не дозволять втрачать висоти...

Я буду летіти, допоки є сили
І зранку найперше шукати пера!
Я буду летіти, бо ви- мої крила,!
Торкається ніжно проміння чола...

А отже- світанок... Потрібно вставати...
Попереду нові і нові вірші...
Допоки є люди, що будуть чекати
Написане мною, я буду з душі

Творити невпинно! Себе віддавати!
Лягати словами в основу поем...
Щоб серденька ваші теплом зігрівати!
Щоб рясно пролитись незримим дощем

На всі хвилювання, що душу тривожать...
Щоб змити утому із ваших сердець!
На жаль, я словами своїми не зможу
Забрати проблеми...Та зможе Творець!

А я буду нести молитву до Нього
Щоденно віршами за кожного з вас!
Так затишно й тепло під крилами Бога...
Світанок медовий... А отже вже час

Писати майбутні сімейні розмови,
Віршовані сповіді, теплі казки...
Змагатись за світло, озброївшись словом...
Лягати душею у довгі рядки...

Для зустрічей з вами..Можливо, не бачу
Насправді обличчя...Та відстань для нас
Давно вже, я вірю, нічого не значить...
Слова не зупинять ні відстань, ні час...

Зустрінемось знову у віршах серцями,
Де зможете взяти частинку тепла...
Я поруч...Чекатиму вас між рядками...
Світанок торкається ніжно чола...

Заплющую очі і тихо шепочу
Спасибі, мій Боже, за ще один день
За час, який маю до срібної ночі
Залишити слід...У пориві натхнень

Беруся писати під співи пташині,
В слова обертати свої почуття...
Щоб вам нагадати,яке швидкоплинне
Це диво Господнє...Цінуймо життя!

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті

  • Краса пригод Софія Негода 18.03.2024

    І квітне ліс зі мною дивний... Цвіте життя в духмяні трави. І очі світяться барвінком Малюючи, мене всім...

    Детальніше...

  • До останнього подиху Дівчина в червоному платті 26.02.2024

    Коли ти серед ночі Почуєш голос мій Не бійся, не тікай  Це я в останню мить прийшла Сказати як...

    Детальніше...

  • Надія Tima9144- 05.01.2024

    Моя туга, мої ви печалі, Покиньте мене хоч на мить, Подай мені, доля, надію Як Всесвіт мій знов...

    Детальніше...