Що робити?
Наче тінь,
приросла до мене
лінь!

Я хотів уроки вчити —
адже в мене
стільки справ!
А вона шепоче:
— Вітю,
взяв би краще —
та поспав...

Суперечок не терплю!
Що поробиш?
Ліг — та сплю...

Вранці —
протираю очі:
ех, зарядочку б зробить!
Раптом чую —
лінь шепоче:
— Та навіщо це
тобі?!

Як тут
виберешся з ліжка?
Що зробив я?
Знову влігся...

Ну а вчора...
Ну а вчора —
навіть
соромно згадать! —
жовтенятські класні
збори довелося прогулять.

Ні, я спершу
йшов туди
радісно й охоче.
Раптом чую:
— Не ходи-и-и...—
клята лінь шепоче!

Як боротись —
невідомо.
Здався я,
пішов додому...

Став сумним я
і товстим —
тільки й справ,
що сплю чи їм,
не життя — а горе!

Навіть з хлопців
хтось гукне
у футбол пограть мене—
лінь одразу ж поруч!
І від ранку та й до ночі
щось шепоче
та шепоче...

Ех, коли б не вуха —
хто б її
послухав!

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті

  • Здивовані квіти Ліна Костенко 16.11.2021

    Сю ніч зорі чомусь колючі,Як налякані їжачки.Сю ніч сойка кричала в кручі,Сю ніч ворон сказав:...

    Детальніше...

  • Мамина наука Вікторія Стасів 15.11.2021

    Грають у футбол курчата,Вгору м'яч летить,Та неприбрана в них хата,Брудом вся кипить. І звернулась до них квочка,...

    Детальніше...

  • Зайчик Наталія Паснак (Мельник) 15.11.2021

    Люта зимонька прийшла,Все снігами замела.Поле, ліс, дороги всі -У засніженій красі. Білий зайчик лісом...

    Детальніше...