Під стріхою стаєнки
Гніздились ластівки.
Лунали щохвилинки
З гніздечка голоски.

Маленьким ластів'ятам
Літати ще не слід,
У дзьобах їм завзято
Несуть батьки обід.

Годують почергово
Рідненьких пташенят,
З безмірною любов'ю,
Десятки раз підряд.

Я збилася з рахунку,
Рахуючи рази...
Літали хутко й в'юнко
Дбайливі ластівки.

За днями дні минали
Пташата підросли,
Літати починали,
Незграбними були.

Батьки з дітьми усюди,
З підтримкою-крильми,
Ці ластівки, як люди,
Як навчені людьми.

Невтомно вчили діток,
Щодня, все знов і знов...
Хотілося радіти -
Живе таки Любов!

Якщо мала пташина
Так дбає про дитя,
Як дбати про дитину
Повинні ти і я?!

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті

  • Здивовані квіти Ліна Костенко 16.11.2021

    Сю ніч зорі чомусь колючі,Як налякані їжачки.Сю ніч сойка кричала в кручі,Сю ніч ворон сказав:...

    Детальніше...

  • Мамина наука Вікторія Стасів 15.11.2021

    Грають у футбол курчата,Вгору м'яч летить,Та неприбрана в них хата,Брудом вся кипить. І звернулась до них квочка,...

    Детальніше...

  • Зайчик Наталія Паснак (Мельник) 15.11.2021

    Люта зимонька прийшла,Все снігами замела.Поле, ліс, дороги всі -У засніженій красі. Білий зайчик лісом...

    Детальніше...