Кво-кво-квокала зраненька
Квочка-курочка рябенька.
Закликала всіх курчат
На прогулянку у сад.

І курчаточка маленькі
Бігли, втішені, до неньки.
Гамір радісний та крик
Зворохобив весь курник.

Старші кури й півень, звісно,
Пташенят сварили грізно:
" Угамуйтесь, дітвора!"
" Бути чемними пора!"

Враз розсердилася квочка:
"Нащо їм сидіти мовчки?
Як , безмовно, - поясніть,
Зможуть цей пізнати світ?

Замість того, щоб сварити,
Пташенят потрібно вчити.
Всі малими ми були!
Краще б ви - допомогли!"

Кури стихли, заніміли...
Мабуть, справді, зрозуміли
Мудрість слів її сповна.
Мала рацію вона!

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті

  • Здивовані квіти Ліна Костенко 16.11.2021

    Сю ніч зорі чомусь колючі,Як налякані їжачки.Сю ніч сойка кричала в кручі,Сю ніч ворон сказав:...

    Детальніше...

  • Мамина наука Вікторія Стасів 15.11.2021

    Грають у футбол курчата,Вгору м'яч летить,Та неприбрана в них хата,Брудом вся кипить. І звернулась до них квочка,...

    Детальніше...

  • Зайчик Наталія Паснак (Мельник) 15.11.2021

    Люта зимонька прийшла,Все снігами замела.Поле, ліс, дороги всі -У засніженій красі. Білий зайчик лісом...

    Детальніше...