Коли проблеми, мов гори високі,
лягають тінню зневіри на шлях...
Вогнем згасає сердечний твій спокій...
Не бачиш вихід... Мов спійманий птах,
Ти марно б'єшся об грати всім тілом
І все намарно ... І хочеш кричать,
Що ти не можеш, ти зовсім безсилий!
Тобі не вдасться в бою устоять...
Тобі здається- весь світ проти тебе!
А хто є ти у зрівнянні? Пісок...
Лише піщинка ... Я прошу, не треба!
Ти не самотній, з тобою є Бог!
Згадай у миті земного падіння,
Коли проблеми, мов гори зростуть,
Тебе накривши глибокою тінню,
Його незриму Безмежну Могуть!
Згадай я прошу, як сили немає,
Коли здається, що близько кінець,
За тебе в битву зі світом вступає
Всесильний Батько- могутній Творець!
Творець усього...Задумайся- Всього!
Невже можливий зневірення біль,
Коли, довіру поклавши на Бога,
Йому дозволиш вступитися в бій?
Коли один-ти піщинка безсила,
Яку по світу вітри рознесуть...
Але у серці із крихтою віри
У Ньому знайдеш безмежну Могуть!
І стане сили не просто здолати
Величні гори і грати кліток...
Ти можеш душу свою врятувати!
Твого спасіння цілющий ковток
-Краплина віри...А більше не треба...
Не треба битись об клітку в сльозах...
Достатньо серцем звернутись до Неба...
Господь готовий нести на руках!
Тебе з любовю крізь терни зневіри...
Назустріч світлу, від світу тіней...
Йому потрібна краплина довіри...
Йому достатньо зітхання з грудей...
Єдиний подих безсилий:" Мій, тату!
Я так стомився..." Вершини впадуть
І зникне біль і не вистоять грати...
Коли вступає у битву Могуть
Безмежна Божа, то навіть без зброї,
Якщо постанеш під лезо мечів,
Він буде поряд навічно з тобою!
Немає жодних земних ворогів,
Які зрівняються з Господом в силі...
Згадай, що гори- це просто пісок...
Знайди спасіння в глибокій довірі...
З тобою в битву вступається Бог!
І хай навколо весь світ запалає
Ти будеш в мирі зігрітий теплом
Господь вже поряд з любов'ю чекає...
Знайди спасіння під Божим крилом!
