Кіт з собакою сварився:
"Друже, ти куди дивився?
Наша ковбаса пропала!
Винуватий ти не мало!!!

Обіцяв ти так завзято
Наш обід сторожувати!
Я тобі повірив, друже,
Але сторож ти - байдужий!

З-під самісінького носа
Вкрали в тебе! Це ж не просто?"
Пес мовчав... без оправдання...
Щире мав він сподівання.

Що йому пробачить Мурчик,
Але совість пса так мучить.
Сам собака з'їв ковбаску,
По кусочку, не одразу.

Дуже дивно, та швиденько
Миска стала порожненька!
Спершу пес хотів признатись,
А тепер почав боятись.

Розізлився кіт добряче!
Раптом взнає й не пробачить?

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті

  • Здивовані квіти Ліна Костенко 16.11.2021

    Сю ніч зорі чомусь колючі,Як налякані їжачки.Сю ніч сойка кричала в кручі,Сю ніч ворон сказав:...

    Детальніше...

  • Мамина наука Вікторія Стасів 15.11.2021

    Грають у футбол курчата,Вгору м'яч летить,Та неприбрана в них хата,Брудом вся кипить. І звернулась до них квочка,...

    Детальніше...

  • Зайчик Наталія Паснак (Мельник) 15.11.2021

    Люта зимонька прийшла,Все снігами замела.Поле, ліс, дороги всі -У засніженій красі. Білий зайчик лісом...

    Детальніше...