Різнобарвні фарби маю,
Ними створюю шедеври,
Стіни в домі прикрашаю,
Тато каже: "Здають нерви!
Не квартира - галерея -
Скрізь картини і полотна!"
Мама каже: "Де я, Де я?
Знов малює бегемота!"
Пояснити я не вмію...
Як я маю їм сказати?
Може щось не розумію?
Я лиш вчуся малювати.
Та не хочуть зрозуміти,
Що кімната оживає:
Півень ось... заліз у квіти,
Тут на нього лис чекає.
Чудо- озеро з качками -
Плавають собі спокійно.
...Та, істерика у мами...
От не вгодиш їй...постійно!
Так батьки мене сварили,
Ще й нагримали учора,
Всі малюнки забілили,
Ніби й не було нічого!
Усю ніч не зміг заснути,
Зруйнували вмить надію,
Я ж художником мав бути!
Загубили мою мрію.......
Я заснув аж на світанку.
Спав я довго - не будили,
Я не знав, що вже відранку
Так чекало мене диво!
Щойно я розплющив очі-
Нові фарби та мольберта,
Подають і кажуть : "Хлопче,
Хоч весь день малюй тепер ти!
Або звечора до рання...
Яке хочеш, створюй диво.
Хай вдається малювання!
З Ласки Божої щасливо!"
І батьки також раділи,
Всім казали: "Від сьогодні
Ми нарешті зрозуміли,
Що синочок наш - художник!"
