Весна прийшла, умився ранок,
Конвалії красиві, білі, як лілеї.
Я з хати боса вибігла на ганок
І бачу: на листочках сидять феї.
Чудове позолочене волосся,
Одягнені у платтячка святкові,
Із квіточки на квіточку сідають,
Які ж вони маленькі і чудові.
Кружляли і вели свої таночки,
А я сиділа, милувалась на траві.
Вони то присідали на листочки,
То раптом десь зникали угорі.
Я не хотіла феям заважати -
Нехай ще погуляють по саду.
Навіщо танець їх переривати?
Краси такої більше не знайду
