Семеро котят, на диво,
Наша Мурка народила:
Три руденьких і два сірих,
Два, як Мурка, чорно-білих!

Втіха котики смішненькі
Златі - донечці маленькій.
Забавлянка для дитини,
Тихо не сидять й хвилини.

Прив'язала карамельку
На мотузочку тоненьку,
Грають в "лови" всі "малята" -
Злата й милі кошенята.

Бігають довкола хати,
Кицям Злату не спіймати.
Гамір, сміх в дворі щасливий
Заздрять кури цьому диву:

"Ко-ко-ко... вгамуйтесь трішки,
Бо болітимуть вас ніжки."
Та, порад ніхто не чує.
Жвавість хто таку вгамує?

"Ко-ко - кокотять - безчинство..."
А, насправді - це ж Дитинство!
Безтурботне, веселкове,
Повне радості й любові!

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті