Радості такої
Не було ніколи –
Це Оленка нині
Вперше йде до школи.
Стрічку заплітає
І киптар вдягає
На новім портфелі
Тепле сонце грає.
Усміхнулась неньці
І виходить з хати:
Ой, ідуть до школи
Звідусіль малята!
Радості такої
Не було ніколи –
Це Оленка нині
Вперше йде до школи.
Стрічку заплітає
І киптар вдягає
На новім портфелі
Тепле сонце грає.
Усміхнулась неньці
І виходить з хати:
Ой, ідуть до школи
Звідусіль малята!
Вона уже не та, такою їй не бути, Вже не кричить красиво про любов. Не може взяти і про все...
Усе пройде: симпатія і звичка. Пройдуть хай тижні, місяці, пройдуть нехай роки. Не став тобі...
Сю ніч зорі чомусь колючі,Як налякані їжачки.Сю ніч сойка кричала в кручі,Сю ніч ворон сказав:...