Вірші для душі

  • На очах бриніли сльози срібно сиві,
    А у серці тої сварки післясмак....
    Не під силу так ужалити кропиві,
    Як словам...І тій образі у серцях...

    Посварилася ще зранку з чоловіком...
    А причина у дрібниці...А проте
    Стільки слів було гірких і стільки крику......

  • А осінь насправді не люблять самотні...
    Людей зігрівають не светри та чай,
    А теплі й глибокі, неначе безодня,
    Обійми й розмови...Той трепетний край

    У рідному серці, куди заховатись
    Так легко від зливи і всіх холодів...
    Не можуть всім серцем своїм закохатись...

  • Коли здається, що навколо
    Суцільна темрява лишень...
    І це не скінчиться ніколи
    І починається твій день,

    Немов в покинутій безодні...
    Згадай у серденьку одне:
    Шляхи незвідані Господні
    Ніхто з людей не осягне...

    Та Він продумує дбайливо
    Найменші

    ...
  • Життя- це не час, коли в серці з жалем
    Чекаємо літа...Так легко спізнитись...
    Це вибір під теплим осіннім дощем
    Неначе дитя, танцювати навчитись!

    Не з сумом дивитись, як листя з дерев
    Спадає донизу...Букети збирати!
    В дарунок коханим!!! Як тільки збагнем,...

  • А я закохана в життя!
    І розлюбити вже не зможу...
    У грудях серденька биття
    - Безцінний дар! Дарунок Божий!
    Із першим подихом цей світ
    Такий незвіданий безмежний
    Я полюбила...Свій політ
    Душевний з трепетом бентежним
    Розпочала, мов вільний птах,
    Аби

    ...
  • А я люблю простих людей...
    Таких, які говорять щиро...
    Які сміються до дітей,
    Не мріють про розкішну віллу...

    Які недоліки свої
    Знаходять сили визнавати...
    У них всередині бої
    Ведуться з темінню завзято...

    А я люблю людей простих,
    Які уміють

    ...
  • Я не писатиму про біль
    І страх збезсилення у тілі...
    Ясним промінчиком надій
    Для вас лишатиму я, милі,

    Свої нев'янучі думки
    Про диво кожної хвилинки:
    Про блиск ранкової ріки,
    І сміх коханої дитинки,

    Про смак бабусиних млинців,
    Кохання,

    ...
  • Хтось пише віршами, коли на серці сум,
    А хтось, як сталась радісна подія...
    Хтось пише віршами від хвилі тяжких дум,
    А я пишу тому, що я в це вірю...

    Я вірю у цілющу силу слів...
    У те,що вірші- це дарунок з неба
    Для сотні тисяч доль людських, життів...
    Пишу

    ...
  • Стара віконна рама
    І килим на стіні...
    Пере руками мама
    Сорочечки льняні...

    Малесенька кімната...
    В житті тоді було
    Усього небагато....
    Але ж яке тепло...

    Нам більше й не хотілось...
    Без культу до речей
    Ми з вдячністю молились
    За

    ...
  • А квіти в'януть без води...
    І це не є для нас секретом...
    Тому і ставимо завжди
    До вази зірвані букети...

    Від того квітнуть на очах
    І можуть довше простояти!
    Але не маємо в думках
    Ми квіти зірвані кидати

    До ванни повної води,
    Або заповнювати

    ...
  • А щастя насправді у світі немає...
    Я знаю, це важко прийняти в душі
    І знаю- це спершу тебе налякає...
    Погодься, не думав в моєму вірші

    Почути подібне...Та, прошу- довірся
    І просто дослухай мене до кінця...
    Якщо ти шукати вже сильно втомився
    Омріяне щастя,

    ...
  • Роки біжать, усе минає
    І те, що вчора ще було
    Для нас життям- в душі лишає
    Лиш теплі спогади...Крилом

    Змахнувши вільно, немов птиця,
    Летять у вирій наші дні...
    Людина- вічна таємниця,
    Яку так хочеться мені

    Іще ізмалечку відкрити...
    Секрет

    ...
  • Вона любила м’ятний чай
    І свіже печиво вівсяне...
    Її маленький теплий край
    Складався з подушок й дивану...

    На жаль, ходити не могла
    Була приречена лежати...
    Але в серденьку берегла
    Велику мрію - Якось встати

    І знов пробігтися, немов
    Колись

    ...
  • Вона була неправильна людина...
    Чомусь, усім всміхалася завжди...
    Наївна і відверта, мов дитина...
    Ніколи не жахалася біди...

    Ви знаєте, ніхто її не бачив
    Не в настрої ніколи і ніде...
    І що б в житті не сталось, не заплаче...
    І виправдання кожному

    ...
  • Світ так хотів її змінити,
    Здушити рамками життя...
    Аби стомилася світити
    І не знайшовши укриття,

    У рабство темряві здалася...
    Людей обурювало те,
    Що серед бруду спромоглася
    Добро від Господа святе

    Зростити вірою у квіти,
    Які тягнулися

    ...
  • Не дивися на тих, хто досяг висоти,
    Випиваючи заздрість- отруту жахливу...
    Спромоглися вони, значить зможеш і ти!
    Хай кричатиме страх в голові: "Неможливо!"

    Ти не слухай той крик, тільки серце...Воно
    Вкаже шлях, який маєш до цілі здолати!
    Ти- художник життя,

    ...
  • Я не прошу коштовні квіти,
    Мені байдужий блиск речей....
    Лиш захисти мене від вітру
    Ласкаво крилами з плечей...

    І пригорни мене до себе,
    Неначе крихітне дитя...
    Мені побачення не треба...
    Лише протяжністю в життя...

    Я не проситиму перлини
    І не

    ...
  • А кажуть:" Світ тепер жорсткіший,
    В рази темніший ніж колись..
    В новинах чуємо частіше
    Про війни, злочини та злість...

    Все менше щирої довіри...
    Усіх підозрюють усі...
    Колись ми краще розуміли
    Потреби власної душі...

    Тоді жилося значно краще
    І

    ...
  • Зловіть сніжинку язиком,
    Дозвольте в сніг такий пухнастий,
    Із дітьми граючись разом,
    Без настанов щасливо впасти!
    Зліпіть на дворі власноруч
    Велику бабу сніжно сиву...
    І на санчатах з сніжних круч,
    Як у дитинстві...Так щасливо...
    Ми самі ділимо життя...

  • Був звичайнісінький вечір,
    Світло в будинку горіло...
    Коїлись звичнії речі...
    Жінка вечерю варила,

    Діти сиділи в планшетах,
    Батько дивився новини,
    Дзвінко шкварчали котлети,
    Бабця в'язала кофтину...

    Поки раптово в будинку
    Світло не зникло в

    ...
  • Їх будинки стояли поруч...
    Два окремі несхожі світи...
    Її хатка маленька- ліворуч
    Осередок добра й теплоти...

    Кольорові фарбовані стіни,
    З черепиці рожевої дах...
    Мов зійшла з чарівної картини
    У яскравих весняних тонах!

    В ній жила вже не юна

    ...
  • Вона не носила підбори високі,
    Не зналась на брендах і модних речах...
    Закохана в книги і затишний спокій...
    Любила думками, мов звільнений птах,

    Торкатися неба... Немовби дитина,
    Ходити босоніж по теплій росі
    І їсти руками солодку малину,
    Складаючи вірші в

    ...
  • Я написала так багато
    За мною пройдене життя...
    Завжди вдавалось передати
    Словами серця почуття....

    Віршами легко розмовляла,
    Слова з'являлися самі...
    А зараз вперше бракувало
    В сльозах розчуленя мені

    Усіх тих слів, які існують...
    Писала

    ...
  • Уяви, цього всього могло б і не бути...
    Тих, хто поруч: коханих і рідних людей...
    Голосів таких звичних ніколи ти міг би не чути...
    Нами втраченна цінність у світі порожніх речей...

    Пригадай, а коли ти востаннє дивився з подякою в небо
    Зі словами:"Спасибі, мій Боже,

    ...
  • Пустеля безмежна- безкрайні простори
    Сухого залитого сонцем піску...
    Неначе, безводне, розпечене море...
    І він- подорожній...Один на шляху...

    Від втоми хилився...Здавалось, ще трохи
    І спраглий поляже навіки в пісках...
    Усе повільніші робилися кроки,
    Судоми

    ...
  • А справжнє щастя не кричить...
    Воно не в масках телешоу...
    А тихо в серденьку лежить
    І лиш здригається раптово

    Від ніжних дотиків і слів...
    Не на показ перед очима,
    Не для вистави з почуттів,
    А за закритими дверима...

    Без сотні фото для людей...

  • Невже життя це тільки риска,
    Яка між датами стоїть?
    Між першим дотиком колиски,
    Коли попореду лежить,

    Здається, вік перед тобою
    І блиском рідної сльози
    Перед могилою німою,
    Коли далекі голоси

    Говорять трепетні прощання?
    Невже наш проміжок

    ...
  • У неї якось запитали:
    "Чому ти інша- не така?
    Невже ніколи не бажала
    Себе спустити з повідка?

    Чи не набридло ще триматись
    Усіх моральних заборон?
    Невже не хочеш відірватись
    Без жодних рамок, перепон?

    Хіба не нудно жити вірно?
    Коли навколо цілий

    ...
  • Я бачила - вони ішли за руку...
    Закохано-щасливі під дощем...
    Чекають, певно, вдома їх онуки,
    Малюючи хатинки олівцем...

    Я бачила закоханих й раніше...
    В кіно, у ресторанах, у дворах...
    Та тут було між ними зовсім інше,
    Сховалося щось глибше в їх

    ...
  • Якщо весь світ здається сірим,
    В глибинах серця не сумуй...
    Бери палітру і за діло
    -Без страху з вірою малюй!

    Не бійся здатися несхожим
    На інших тих, хто не тримав
    Ніколи пензлика...Хоч кожен
    Тобі б у спину не кричав,

    Що ти не вмієш малювати,...

  • У темній холодній в'язниці
    Зустрілися двоє людей...
    Один з них провів у темниці
    Прикутий багато ночей...

    У грудях незримо палала
    Безмежна до Бога любов!
    Без суду в кайдани скували,
    Тварину здичалу немов...

    Один в темноті серед бруду...
    А

    ...
  • Він йшов з порожніми руками
    До Райських зоряних дверей...
    А поряд з різними дарами
    Зібралась черга із людей...

    Одні несли на власних плечах
    Великі скрині золоті...
    З яких аж сипалися речі...
    Їх підбирали швидко ті,

    Хто мав не так уже й багато:...

  • Так часто у миті найбільшої втоми,
    Коли не лишається жодної зброї,
    А серце стискають колючі судоми
    Усе, що нам треба- зустрітись з собою...

    Це може звучати абсурдно і дивно....
    Зізнатися важко у тому, що часто
    Тікаєм від себе життям швидкоплинним...
    Думок

    ...
  • Земля затісна вже для люду...
    У світі натовпу й речей
    Самотньо серце б'є об груди...
    І так бракує нам Людей...

    Летять до космосу ракети,
    Крокує впевненно прогрес...
    Ми стали ближчі інтернету
    І так далекі до Небес...

    У нас є доступ до пізнання...

  • Як глибоко в серце вкрадається горе
    І власне безсилля руйнує з глибин,
    Знайди в собі сили піднятися в гори,
    Повіривши в диво цілющих вершин!

    Нехай це здається абсурдом...Можливо..
    Ти можеш сміятись із сумом очей...
    Я знаю, як важко повірити в диво
    У світі,

    ...
  • У нас у кожного свій шлях,
    Свій хрест дарований від Бога...
    Як часто з заздрістю в очах
    Чужу ми просимо дорогу...

    Із болем кажемо в душі:
    «Якби мені твої невдачі...»
    Як часто просимо ми всі
    Про долю іншого й не бачим

    Все те, що сховано Творцем......

  • Коли проблеми, мов гори високі,
    лягають тінню зневіри на шлях...
    Вогнем згасає сердечний твій спокій...
    Не бачиш вихід... Мов спійманий птах,

    Ти марно б'єшся об грати всім тілом
    І все намарно... І хочеш кричать,
    Що ти не можеш, ти зовсім безсилий!
    Тобі не

    ...
  • В одній компанії настали
    Часи нелегкі...Водночас
    Усі проекти занепали
    І в колективі, ніби згас

    Незримий вогник...Втома сіра
    Пролилась тінню на людей...
    Натхнення крила опустило,
    Не мали й променю ідей...

    Ходили втомлені і хмурі
    В своїх турботах

    ...
  • А час- всього лише пісок,
    Який біжить кудись без спину
    У нас між пальців...Кожен крок,
    Який ми робимо- хвилини...

    І кожен подих- також мить...
    А кожна мить-піщинка часу...
    Яку не вдасться зупинить,
    Або утримать в міцно наших

    Надійно стиснутих

    ...
  • Вони були схожі...обидві любили
    Ще змалечку квіти! П'янкий аромат
    Медово-солодкий, здавалося,сили
    Приносив їм в душі...І квітнучий сад

    Для кожної був особливо безцінним,
    Ріднішим здавався за стіни осель...
    Та тільки відмінність вагома єдина
    Була поміж

    ...
  • Вони усі її любили...
    Точніш-казали так усі...
    Вона ж у Господа просила
    В молитвах трепетних душі,

    Щоб допоміг того обрати,
    Хто любить істинно іі!
    Було так складно розпізнати
    Їх справжні наміри... Свої

    Зізнання з легкістю казали
    Красиво

    ...
  • Він міг годинами дивитись у вікно
    На поспішаючих незмінно перехожих...
    З гіркою думкою змирився вже давно...
    Усе, що звично їм, зробити він не зможе...
    Не зможе вибігти за двері до людей
    І разом з натовпом змішатися...Ніколи...
    Пізнавши змалечку насмішки від

    ...
  • Чи існує кохання на світі
    Ні не ті всі фальшиві зізнання
    Не зітхання на людях відкритті
    А те щире і тепле кохання

    Та любов що живе лише в серці​
    Що належить лише тільки двом
    Та любов що й під поглядом смерті
    Зігріватиме душу теплом

    Чи існує?  Iснує

    ...
  • Роки біжать, усе минає
    І те, що вчора ще було
    Для нас життям- в душі лишає
    Лиш теплі спогади... Крилом

    Змахнувши вільно, немов птиця,
    Летять у вирій наші дні...
    Людина- вічна таємниця,
    Яку так хочеться мені

    Іще ізмалечку відкрити...
    Секрет

    ...
  • Не влаштовуйте культу людини,
    Не підносьте її до зірок
    І не падайте вниз на коліна...
    Бо людина-людина - не Бог...

    І ніхто в цьому світі не в праві
    Бути суддями душ і сердець...
    Навіть вищий правитель в державі...
    Бо єдиний суддя в нас-Творець!

    І

    ...
  • Є люди зорі, що сіяють!
    Є люди- стомлені дощі...
    Є люди сонечка- я знаю!
    З промінням лагідним в душі...

    Є люди- вітряні тумани
    Завжди засмучені в серцях...
    Є ті, хто начебто вулкани
    Зі світом б’ються на ножах...

    Та серед них є особливі,
    Які

    ...
  • Людські життя,немов дзеркала...
    В них відображення людей...
    І я не раз це помічала,
    Коли дивилась на дітей...

    Вони всміхаються до світу,
    А світ всміхається до них!
    Радіють щиро першим квітам
    І цвітуть квіти в них самих!
    Я часто бачила мрійливих......

  • Повільно розплющила заспані очі...
    Відчула, як ранок цілує чоло...
    І перше проміння ласкаво лоскоче
    Десь глибоко в серці...Солодке тепло

    Торкалося ніжно до сонного тіла,
    Під провід оркестру пташиних сонет...
    У затінку серця з'являлися крила,
    В мені

    ...
  • Далеко в незнаній країні,
    Десь там, де у світу кінець
    Відкрилась в маленькій хатині
    Майстерня розбитих сердець...

    В ній майстер із срібним волоссям,
    Забувши про сон, працював...
    Весь час з вікон світло лилося,
    Здавалось,ніколи не спав...
    ...

  • Бережіть свої зорі, благаю...
    Їх так легко насправді згасити...
    Та чи знову вогнем запалає?
    Мертва зірка не може світити...

    Бережіть їх, допоки жевріє
    Їх тепло в вашім серці незримо...
    Ті зірки-то сузір'я надії,
    То поета загублена рима...

    ...

  • Ти знаєш, хай лишиться світ за вікном...
    Там може кричати, допоки є сила...
    А ми заховаємось вдома разом
    І будем, мов квіти, вирощувать крила...

    Зачинемо двері усі на замок
    І будемо слухати тишу серцями...
    А потім зруйнуєм тенета думок
    І станемо вільні...І

    ...
  • Ми звикли стежити за тим,
    Що одягаємо на тіло...
    Щодня наносимо, мов грим
    Уже заучено уміло

    Красиві маски для людей,
    Вмиваєм скрабами обличчя,
    Підводимо контури очей
    (Це для жінок вже стало звичним)

    В чоловіків- у них своїх
    Достатньо також

    ...
  • Я не здатна змінити весь світ,
    Ані віршем, ні силою слова...
    Припинити насильство і гніт,
    Чорно-біле зробить кольоровим...

    Я не здатна зцілять від недуг,
    Мої вірші не зводять на ноги...
    Не приписують зайвих заслуг,
    Не руйнують душевні

    ...
  • Не всі герої носять маски
    І розмальовані плащі...
    Ми звикли вірити у казку...
    З дитячим захватом душі

    Дивитись фільми фантастичні
    Про загримованих людей...
    Буденність надто стала звична...
    Такий яскравий культ речей

    Незримо душі осліпляє...
    І в

    ...
  • А насправді найвища могутність людини,
    Її сила найбільша- у вмінні приймать
    Свою слабкість...І камінь гнітючий провини
    Не тримати у серці... Себе пробачать

    Так нелегко..Роками у серці ховаєм
    Нелюбові до себе тяжкі тягарі...
    За минулі учинки невпинно

    ...
  • Не будуйте життя на піску...
    На основі хиткої омани...
    Цю споруду, мов келих крихку,
    Рознесуть по світах вітругани...

    Не ідіть по готовим стежкам,
    Вже пропоптаним кимось раніше...
    Де так легко віддатись гріхам,
    Де спокуса в потилицю лише...

    Хай

    ...
  • Нам часом хочеться сховатись
    Поміж пожовклих сторінок...
    Коли не хочеться змагатись
    Із вічним вихором думок...

    Коли посунулися плечі
    Уже натомлені життям...
    Коли втомилися від втечі...
    Так сильно хочеться всім нам

    Накритись ковдрою від світу,...

  • Ти можеш троянду у скриню сховати,
    Закрити у банці під матове скло ..
    Вона не спроможна цьому протистати
    І тільки покірно похилить чоло...

    Ти можеш зірвати її під коріння
    І згодом натхненно створити букет!
    Вона не заплаче в надії спасіння...
    Та знаєш-

    ...
  • Який секрет успішної людини?
    Чи є на світі сталий еталон,
    Чи формула одна для всіх єдина,
    Для успіху прописаний шаблон?

    Хтось скаже: "Успіх криється в освіті,
    Потрібно закінчити інститут...
    А краще краще три-чотири закінчити...
    Ось це для успіху найкращий

    ...
  • Коли втома на душу лягає,
    А навколо сірішає світ...
    І здається, що сили немає...
    Ріже серце невидимий гніт...

    Коли хочеш на всіх накричати
    І дратують дрібниці прості,
    Просто спробуй на мить пригадати
    Ті багатства, що маєш в житті...

    Дуже часто в

    ...
  • Ми змалечку живемо так, як треба...
    Як прийнято роками у людей...
    За віком в нас емоції й потреби,
    Думки і навіть вогники очей...


    Дитинство...Найсолодші наші миті...
    Там слабші настанови і закон...
    Тоді ми ще наївні і відкриті
    Ідем назустріч світу

    ...
  • О скільки коштує життя
    Одної грішної людини?...
    Незриме серця каяття...
    Господь віддав за мене Сина...

    У повній мірі осягнуть
    Мені ту жертву не вдається...
    Господню милість не збагнуть...
    В мені ж і краплі не знайдеться

    Чогось достойного крові,...

  • Не бійся бути олівцем!
    Хоч часом боляче ламатись
    Об лист загостреним кінцем
    І часом може видаватись,

    Що ти розтрачуєш себе,
    Все більш стираючись писанням...
    А люди списують тебе,
    Немов не бачачи старання,

    Які викладуєш з душі...
    Так часто

    ...
  • Так важливо залишатися собою,
    Залишатися собою з усіма...
    Не ховатися за награною грою,
    Намагаючись сподобатись дарма

    Всьому світові і людям, що навколо,
    Бо повірте залишитися для всіх
    Ідеальними не вийде в нас ніколи...
    Буду ті, хто підійматиме на

    ...
  • Коли вчиться дитятко ходити
    На слабеньких ще ніжках своїх,
    Йому буде незвично боліти
    Від прогулянок перших отих...

    І не раз упаде на коліна...
    І заплаче до мами не раз...
    Не збагне у серденьку причини,
    Чом не може матуся весь час

    На руках його

    ...
  • Не бійтеся труднощів життя
    І не жахайтеся падіння...
    Так часто нові відкриття
    Від нас приховані надійно

    Під маски втомлених думок
    І неупевненості серця...
    Важливо- зважитись на крок!
    Розбиті склеїти по скельцях

    Частинки власної душі,
    Діставши

    ...
  • Яке це диво- просто жити!
    Вдихати п'яний аромат
    Таких солодких барвів літа...
    Коли, неначе мармелад,

    У роті тануть стиглі сливи
    І квітне тепло на вустах
    Молитва Богу:" Я щаслива!"
    І серце трепетно, мов птах,

    Співає радісно у грудях...
    Невже не

    ...
  • Усі ми сваримось буває
    Із найдорожчими з людей...
    І в миті гніву забуваєм
    Любов, що трепетно з грудей,

    Неначе злякане пташатко,
    У серці сховане в сльозах...
    Говорим те, що не забрати
    І ніж, прихований в словах,

    Бездумно кидаєм зопалу
    В такі

    ...
  • А я і досі пам'ятаю,
    Як ми сиділи за столом,
    Солодкий присмак того чаю
    З холодним свіжим молоком...

    Я завжди в серці дивувався
    Наскільки ніжним був той смак...
    Той чай мені тоді здавався
    Солодким медом на губах...

    Пройшли роки, тобі зізнаюсь
    Не

    ...
  • Сердечко пальцем на вікні...
    Горнятко теплого какао...
    І друга ковдра увісні
    На ніжки встелена ласкаво,

    Щоб не замерзли...Тихий сміх,
    Коли здригається від страху
    На фільмах жахів...Перший сніг...
    Гірлянди крихітні на даху

    І спільний вечір за

    ...
  • Яке казкове чисте небо
    Так рясно всіяне зірками...
    А, може, більшого й не треба...
    Так часто просимо із вами

    Щоразу більшого в молитвах,
    Не бачим радощів щоденних...
    Немов солдат на полі битви,
    Воюєм в серденьках... Численні

    Свої сердечні

    ...
  • А я все гортаю сторінки життя...
    Сьогодні двадцята- повірити важко...
    Такі незбагненні в душі відчуття...
    Здається, минуле- прочитана казка...

    Не можу повірить, що все це було...
    Що стільки усього в житті пережито...
    У грудях палає безмежне тепло...
    В

    ...
  • Серпневий солодкий ранок
    І перший опалий листок...
    "Не треба... Ще зовсім рано..."
    В глибинах своїх думок

    В надії п'янкій шепочу...
    "Спинися, солодка мить...
    Не хочу, ще так не хочу
    У серце своє впустить

    Осінню холодну пору...
    Уже не мале

    ...
  • Щастя прийшло до людини,
    В серце хотіло ввійти
    Та наштовхнулось на стіни...
    Їх не змогло обійти...

    Стіни ті зведені з втоми,
    З власних роздутих проблем...
    Їх власноруч несвідомо
    Створено тихим жалем...


    Цегла міцна з нарікання,
    Із

    ...
  • Я йшла і усміхалася до себе,
    І люди озирались мені вслід...
    Я поглядом горнулася до неба
    І слухала, як тихо пахне цвіт...

    Мій погляд ледь торкавсь до сонця кола,
    А серце завмирало від краси...
    Від того, що я бачила довкола,
    Від запаху ранкової роси......

  • А свічка лишається річчю, не більше...
    Холодному воску не сила світить...
    Тут мало лиш бути....Потрібно щось інше...
    Щоб стати світилом- потрібно горіть!
    Принаймні маленьку ледь зриму краплину,
    Хоч іскорку світла в собі відшукать...
    Без цього не можна...Це змога

    ...
  • Так часто ми ставимо рамки для Бога...
    Прийшовши до Нього, тримаєм в руках
    Прописані плани і сильну тривогу...
    І тінь недовіри сховавши в серцях,

    Ми просим в молитві про власні потреби,
    Про те, що вважаєм найкращим для нас...
    Інструкцію пишем, як правильно

    ...
  • Життя... Яке прекрасне слово!
    А скільки сховано у нім...
    Солодка тепла колискова
    У ріднім затишку яснім...

    Коли так радістю й безпечно
    Під ніжним матері крилом...
    І в грудях дихання сердечне
    Незримим сповнює теплом...

    Життя...Турботливі долоні,...

  • Він мовив своїй душі:
    "Люблю її понад все в світі!"
    Сміялася вона: "Не спіши...
    Ви з нею іще зовсім діти"

    Ось підлітком ставши, кричав
    Іще голосніше,що любить
    З уроками допомагав
    Ніколи не був з нею грубим

    У запалі душу питав:
    "Ти віриш

    ...
  • Ти можеш казати, що люди жорстокі...
    Не мають любові, не творять добра...
    Утратили ціну моралям глибоким...
    Що в світі так мало лишилось тепла...
    Ти можеш ковтати холодну образу...
    Втрачати надію та віру в людей...
    В душі відчувати байдужу відразу
    І, серце

    ...
  • Так хочеться часто сховатись від світу,
    Який так багато несе темноти...
    В далекі краї ,мов та птаха,злетіти,
    Торкнувшись крилом до безмеж висоти..

    Так хочеться часто не стримати сльози,
    Пролитися ними ,мов дощ,на людей...
    І прагнеш кричати:"Навіщо це,Боже?"...

  • Якщо ти захочеш почути колись,
    Наскільки прекрасна природа навколо,
    Далеко край світу, прошу, не женись
    У пошуках істин...Спитайся в сліпого!

    Який через диво побачив цей світ,
    Опісля років непроглядної ночі...
    Ніхто так, як він не опише ,як цвіт
    Прекрасно

    ...
  • Героям також часом треба
    Залишить подвиги свої...
    Спуститись втомлено із неба
    І скласти крила на землі...


    Повірте, сильним теж знайомі
    Зневіра, розпачі, страхи...
    Вони піддатись можуть втомі...
    Найвитриваліші птахи
    Літати вічно не

    ...
  • Я думаю, кохання - це не квіти...
    Не місячні прогулянки вночі...
    Кохання - це дивитися, як діти
    Дрімають в нього тихо на плечі...

    Кохання не в красивих подарунках
    І навіть не в закоханих словах...
    Не в пристрасних солодких поцілунках,
    А в сяючих,

    ...
  • Маленька хатинка на березі озера,
    Огорнута крилами вічних дубів...
    Де квіти так солодко пахнуть морозивом
    І тишу тривожить лиш шепіт вітрів...

    Де гори огорнуті білою ватою,
    А схили дрімають під ковдрою з хмар...
    І сосни мовчанням нагадують статуї
    І пахне

    ...
  • У світі великих людей
    Успішних,впливових,багатих...
    У морі великих ідей
    Так важко себе відшукати...

    Ти дивишся скоса на тих,
    Хто вище,сильніше,мудріше
    Здається:"Куди я до них?"
    Тож краще сидіти тихіше...

    Здається, це все лиш казки...
    У тебе

    ...
  • Колись у дитинстві далекім і босім
    Почула бабусині дивні слова...
    Тоді незбагненні та в пам'яті досі
    Їх суть загадкова лишалась жива...

    Немов би учора...Я все пам'ятаю...
    Казала скоріше собі, не мені:
    "А люди зникають, так люди зникають..."
    -Замислений

    ...
  • А кігті, я вірю, бувають м'якими
    І гострі колючки зникають з плечей
    І грізне гарчання складається в рими
    В обіймах коханих і рідних людей...

    Я знаю- що рани глибокі до болю
    Невидимо тануть у теплих словах
    І квіти зів'ялі в проміннях любові
    Зростають до Неба

    ...
  • Минають дні- зникають люди...
    Нестерпно гірко на душі...
    Неначе лезом ріже груди...
    І теплі спогади усі

    Шматують серце без упину...
    Здавалось, буде так завжди...
    Відкривши душу для людини,
    Ти не продумуєш ходи

    На той випадок, як настане
    Глибока

    ...
  • А справжнє щастя не кричить...
    Воно не в масках телешоу...
    А тихо в серденьку лежить
    І лиш здригається раптово

    Від ніжних дотиків і слів...
    Не на показ перед очима,
    Не для вистави з почуттів,
    А за закритими дверима...

    Без сотні фото для людей
    У

    ...
  • А щастя для кожного в світі своє...
    Для когось- це келих з питною водою...
    Як часто не бачимо того, що є,
    У мрії пірнувши свої з головою...

    Прокинувшись зранку, побачивши світ
    У теплому ліжку у затишку вдома
    В думках починаєм невпинний політ
    На крилах

    ...
  • Я бачив кохання не раз на екрані...
    У шоу та фільмах, в рекламі всього...
    Читав у романах сльозливі зізнання...
    Та, щиро зізнаюсь, що серця мого

    Це все не торкалось...Якась недовіра
    Вогнем обпікала глибини душі...
    Неначе спектакль прямого ефіру...
    А люди не

    ...
  • І знов здригається вона,
    Лише почувши стукіт в двері...
    Картина болісно страшна...
    Вже не повернеться до неї...

    Її герой... Її синок...
    Ще зовсім юний... Ніби вчора,
    Його водила у садок...
    Нічим не виправдане горе!

    А на столі лежить медаль......

  • Я стояла на порозі під дверима...
    Відчувала,що не гідна увійти...
    Весь мій шлях палав вогнем перед очима...
    Ледве видно було душу з темноти...

    Я стояла у гріхах брудна, безсила...
    Срібні сльози гірко крапали з очей....
    Я втекти була готова,але віра
    Не

    ...
  • Я знаю, рідненька, ти дуже втомилась...
    На місці твоєму давно б уже я
    Здалася...Матусю, ще трішки лишилось
    І знову збереться вся наша сім'я

    Удома... Всі разом безмежно щасливі...
    А далі, я вірю, із Богом разом
    Усе подолаєм і станеться диво:
    Я стану здорова!

    ...
  • Вона дивилися на зорі...
    Такі далеко мовчазні
    І наодинці із собою
    Латала крила на спині...

    Ніхто не бачив ті старання...
    Залишить сльози в темноті
    І знову вийде на світанні,
    Неначе все в її житті

    Незмінно райдужно-прекрасно...
    Ніхто не знатиме

    ...
  • Яка ціна душі людської?
    І чим змогла я заслужить
    Це диво, Господи, з Тобою
    В своїй молитві говорить...


    Без сил, без слів іти до Тебе?
    В мені немає чистоти...
    Не гідна глянути у небо...
    За що так любиш мене Ти?
    Даруєш сили підійматись
    З колін

    ...
  • Є повно трейлерів до фільмів
    І безліч відгуків книжок...
    Рецензій дійсно професійних
    І просто вражених думок...

    І перед тим, як витрачати
    Безцінний швидкісний наш час,
    Ми звикли відгуки вивчати
    Людьми написані до нас...

    І ці малесенькі прем'єри...

  • Якби було нам дано другий шанс,
    Ми все б тоді із легкістю змінили...
    Розклали зовсім новий вже пасьянс,
    На граблі вже б старі не наступили...

    Уникнули б сто сотень помилок
    Зуміли б обійти колючі терни...
    А скільки би не сталося сварок!
    Та час назад ніхто із

    ...
  • Яке це диво - мати того,
    Хто буде поряд в ті часи,
    Коли не хочеться нічого...
    Коли не бачиш вже краси,

    Яка навколо через власні
    Такі виснажливі думки...
    Яке безцінне справжнє щастя
    Торкатись рідної руки!
    Коли так хочеться з утоми
    Упасти просто на

    ...

Нові вірші на сайті

  • Краса пригод Софія Негода 18.03.2024

    І квітне ліс зі мною дивний... Цвіте життя в духмяні трави. І очі світяться барвінком Малюючи, мене всім...

    Детальніше...

  • До останнього подиху Дівчина в червоному платті 26.02.2024

    Коли ти серед ночі Почуєш голос мій Не бійся, не тікай  Це я в останню мить прийшла Сказати як...

    Детальніше...

  • Надія Tima9144- 05.01.2024

    Моя туга, мої ви печалі, Покиньте мене хоч на мить, Подай мені, доля, надію Як Всесвіт мій знов...

    Детальніше...