Бачить - не бачить,
Чути - не чує,
Мовчки говорить,
Дуже мудрує.

Часом захоче -
Правди навчає;
Іноді бреше,
Всіх звеселяє.

Люба розмова, -
Будемо, діти,
З нею довіку
Жити-дружити.

Хто ж то такая
В світі щаслива,
Мудра, правдива
І жартівлива?

Як не вгадали,
Стану в пригоді:
Річ коротенька -
Книжка, та й годі.

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті