Дай, бабусю, поцілую
Сивину твого волосся.
Теплим подихом зігрію
Снігом вибілені коси.
Може, і на них розтане
Лоскотливий іній срібний,
Мов зимові візерунки
На замерзлій з ночі шибі.
Бабусі
- Автор: Анатолій Костецький
- 393
Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?
Схожі матеріали
Нові вірші на сайті
- Краса пригод Софія Негода 18.03.2024
І квітне ліс зі мною дивний... Цвіте життя в духмяні трави. І очі світяться барвінком Малюючи, мене всім...
- До останнього подиху Дівчина в червоному платті 26.02.2024
Коли ти серед ночі Почуєш голос мій Не бійся, не тікай Це я в останню мить прийшла Сказати як...
- Надія Tima9144- 05.01.2024
Моя туга, мої ви печалі, Покиньте мене хоч на мить, Подай мені, доля, надію Як Всесвіт мій знов...
