А я закохана в життя!
І розлюбити вже не зможу...
У грудях серденька биття
- Безцінний дар! Дарунок Божий!
Із першим подихом цей світ
Такий незвіданий безмежний
Я полюбила...Свій політ
Душевний з трепетом бентежним
Розпочала, мов вільний птах,
Аби навік закарбувати
Своє кохання у віршах!
Невже можливо так кохати?
Світанки, небо, срібло хмар,
Пожовкле листя, першоцвіти...
І чим заслужений цей дар?
Можливість в світі залишити
Свій власний слід, своє тепло!
Любові зернятко незриме,
Аби з роками проросло
І стало крилами земними
Для інших ...Тих, які прийдуть
Опісля мене і, можливо,
Любов у віршах тих знайдуть...
Для мене це найбільше диво!
Відчують те, що нині я
В глибинах серця відчуваю...
В рядках, мов цвіт, душа моя
Для них у вічність проростає...
І я пишу! Горить любов!
У серці світиться зірками...
І розчиняюся, немов...
Стаю повітрям між рядками,
Аби, вдихаючи мене,
Могли серцями обігрітись!
Хай сотні років промайне,
А серце віршів буде битись...
На нових чистих сторінках!
Мене на світі вже не буде
Та світло житиме в серцях!
Його нестимуть інші люди,
Які посіять те зерня
У власних душах...Я щаслива!
Не треба титулів, звання,
Земних багатств- це все мінливе...
Мій скарб- надія на життя
Господніх істин через слово!
Велика честь, що маю я
Можливість брати за основу
Моїх віршів Його тепло!
Господьню милість незгасиму...
Я мрію сіяти добро!
Майбутні крила за плечима...
Писати...Жити у віршах!
Це все, що можу...Я не маю
Заслуг ніяких...У рядках
Лишаю те, що укладає
Мені Господь...Пишу для вас!
Для тих, хто чує... Відчувати
Незриму єдність поміж нас
-Найбільш з див,що можна мати...
Я нині тут...В ту саму мить,
В той самий час я проживаю
В думках людей, яким болить
Моя душа, яку вкладаю
В свої вірші...Живу у тих,
Хто дише словом тим зі мною!
Свою любов, тепло і сміх
Я мрію вилити рікою
На читачів...Я так люблю
Цей світ чудес, життя казкове!
І всю закоханість свою
Щодня з душі вкладаю в слово...
А я живу у тих рядках
Для вас усіх, хто це читає...
Лягаю зернятком в серцях...
Для слова відстані немає!
Невже не диво цей політ?
Політ сердець крізь призму часу?
Давайте славити цей світ
І кожну мить безцінну нашу!
Давайте в інших залишать
Свою любов і тепле слово!
Бо ми народжені кохать!
Давайте візьмем за основу
Добро всесильне...Понесем
В майбутнє вдячності прозріння!
Для наших діток день за днем
Збудуєм душами спасіння!
Бо наша сила- у серцях
І щастя- вибір! Я в це вірю!
Я залишу на сторінках
Для вас кохання і надію!
Беріть задарма, без грошей
І укладайте за основу
З душевним трепетом в людей
Свою любов і тепле слово...
Бо пройде час, минуть роки...
Усе таке короткочасне...
І лиш кохання на віки
Його сіяння не погасне...

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті

  • Краса пригод Софія Негода 18.03.2024

    І квітне ліс зі мною дивний... Цвіте життя в духмяні трави. І очі світяться барвінком Малюючи, мене всім...

    Детальніше...

  • До останнього подиху Дівчина в червоному платті 26.02.2024

    Коли ти серед ночі Почуєш голос мій Не бійся, не тікай  Це я в останню мить прийшла Сказати як...

    Детальніше...

  • Надія Tima9144- 05.01.2024

    Моя туга, мої ви печалі, Покиньте мене хоч на мить, Подай мені, доля, надію Як Всесвіт мій знов...

    Детальніше...