Я не писатиму про біль
І страх збезсилення у тілі...
Ясним промінчиком надій
Для вас лишатиму я, милі,

Свої нев'янучі думки
Про диво кожної хвилинки:
Про блиск ранкової ріки,
І сміх коханої дитинки,

Про смак бабусиних млинців,
Кохання, враження, світила!
Любов окрилених батьків,
Натхнення, прагнення, про віру!

Я малюватиму теплом
Дива Господньої Любові!
І залишатиму пером
У кожнім створеному слові

Незриму часточку душі!
Щасливо вдячної, без болю
А я писатиму вірші
Не страхом... Чистою Любов'ю!

Щоб ви читаючи, могли
Згадати істинно Безцінне...
І з вдячним серденьком Жили!
В душі смакуючи хвилини!!!

Я вам писатиму про сміх,
Обійми, спогади і квіти!
Бо Справжнє щастя - в нас Самих!
І у можливості лишити

Як можна більше теплих слів,
Добра і радості навколо...
В очах запалених життів...
Я не писатиму із болем... А я писатиму про...

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті

  • Здивовані квіти Ліна Костенко 16.11.2021

    Сю ніч зорі чомусь колючі,Як налякані їжачки.Сю ніч сойка кричала в кручі,Сю ніч ворон сказав:...

    Детальніше...

  • Мамина наука Вікторія Стасів 15.11.2021

    Грають у футбол курчата,Вгору м'яч летить,Та неприбрана в них хата,Брудом вся кипить. І звернулась до них квочка,...

    Детальніше...

  • Зайчик Наталія Паснак (Мельник) 15.11.2021

    Люта зимонька прийшла,Все снігами замела.Поле, ліс, дороги всі -У засніженій красі. Білий зайчик лісом...

    Детальніше...