-А, чи далеко дні весняні?
Питає дівчинка пташину,
Оту, що сіла на калину,
-Зимові дні , ці, вже останні?
З котом обоє у віконце
Ми заглядаємо щоднини,
Чи снігу білого ряднини
Весняне не стопило сонце?
-Не знаю, дівчинко, не знаю
Коли прийде пора бажана:
Яскрава, тепла, довгождана.
Я також Весну виглядаю!
Та я співатиму вам , друзі.
Щоб не сиділи ви сумненькі:
Ти й кошеня твоє сіреньке,
Про Весну, що на виднокрузі!
-О, вельми вдячні ми будемо
За спів тобі, пташино мила,
За те, що нас ти звеселила,
У гості ми тебе позвемо!
Насиплю я тобі зерняток,
Смачної булки крихт дрібненьких
Візьму дві повні свої жменьки.
Хай в тебе також буде свято!
