Автор: Народна казка
Походження: Франція
Тривалість: 10 хв.

Нарешті прийшла весна! На пшеничному полі жайворонок побудував собі гніздо і терпляче чекає вилуплення трьох яєць.
“Тук, тук, тук!” – розбилося перше яйце і з нього вилупилося лисе пташення.
“Тук, тук, тук!” – інші яйця розбилися і ще два пташенятка приєдналися до першого.
Мадам Жайворонок стала щасливою матір’ю трьох обожнюваних нею пташенят. І в матері і в діточок все було добре. Трійня це не дрібниці . Мати не має часу на відпочинок. Її малюки постійно вимагають їсти. Вона приходить, щоб нагодувати їх і знову йде за здобиччю. Це не пташки, це ненажери!
Тепер настало літо. Незважаючи на всю увагу і хороший догляд, що їм приділяла мати пташенята ще не були досить сильні, щоб літати. Дивлячись на колір пшениці, мадам Жайворонок знає, коли настає час для того, аби її виводок залишив поле. Незабаром час збору врожаю і скоро фермер прийде і вижене їх.
Одного разу вранці, перед відльотом на пошуки їжі, мадам Жайворонок розбудила своїх дітей і сказала:
– Діти мої, сьогодні фермер безсумнівно прийде. Послухайте, що він говорить і перекажіть мені все слово в слово!
Увечері, повернувшись додому, вона знайшла трьох пташенят дуже занепокоєними.
Всі говорили наперебій:
– Мам, мам фермер сказав, що прийде завтра косити пшеницю зі своєю родиною!
– Ну що ж, в такому випадку нам нема про що турбуватися. Ми можемо залишитися ще на один день.
Мадам Жайворонок була права, і коли він повернулася в гніздо на наступний день її діти їй розповіли, що фермер весь день прочекав свою родину і був дуже сердитий.
– Він що-не-будь казав? – запитала мадам Жайворонок .
– О так!- відповів найменший з трьох пташенят -Він сказав, що принаймні один з його друзів не дасть йому пропасти і він прийде завтра, щоб допомогти зібрати урожай.
– Ну що ж, в такому разі нам нема чого хвилюватися і ми можемо залишитися ще на один день – сказала мадам Жайворонок.
На наступний день, коли вона повернулася в гніздо, вона знайшла своїх малих сильно схвильованими.
– Мама, мама, друг фермера не прийшов- сказав перший
– Але він сказав, що повернеться завтра збирати свій урожай – продовжує другий
– Йому допоможуть його сусіди – завершує третій.
– Ну що ж, в такому випадку ми можемо залишитися ще на день – сказала мадам Жайворонок
І знову мадам Жайворонок мала рацію. І коли на наступний день, вона повернулася в гніздо, вона дізналася від дітей, що фермеру набридло чекати і він вирішив сам зібрати врожай наступного дня.
– Цього разу фермер зрозумів, що не треба чекати допомоги, а краще самому зібрати врожай. Ми повинні піти, бо фермер більше не буде чекати наступного дня!- сказала мадам Жайворонок.
А наступного ранку маленькі жайворонки стали достатньо сильними, щоб літати. Їх мати була дуже горда.

Нові матеріали на сайті