Я знаю, рідненька, ти дуже втомилась...
На місці твоєму давно б уже я
Здалася...Матусю, ще трішки лишилось
І знову збереться вся наша сім'я
А осінь насправді не люблять самотні...
Людей зігрівають не светри та чай,
А теплі й глибокі, неначе безодня,
Обійми й розмови...Той трепетний край

Ой!

Здається, Ви не туди забрели. Такої сторінки не існує.
Перейти на головну сторінку